Д

да будет свет хай буде світло.
давальческое сырьё давальницька сировина.
давать, дать бой давати, дати бій.
давать, дать в долг (взаймы, взаём) позичати, позичити, давати, дати набір (наборг, в борг, в позичку).
давать, дать в заклад (в залог) см. давать, дать под заклад.
давать, дать в кредит давати, дати в кредит.
давать, дать вожжи (поводок) попускати, попустити віжки (повідець).
давать, дать (предоставлять, предоставить) [полную] возможность кому давати, дати можливість (змогу), дозволяти, дозволити кому.
давать, дать волю кому, чему давати, дати волю кому, чому.
давать, дать волю рукам (кулакам) разг. давати, дати волю рукам (кулакам).
давать, дать волю языку давати, дати волю словам.
давать, дать голову (руку) на отсечение разг. давати, дати [свою, собі] голову (руку) відтяти (відрубати), давати, дати голову (руку) на відріз (на відруб).
давать, дать делу другой оборот вертати, повернути справу (діло) інакше.
давать, дать делу ход (движение) давати, дати справі хід (рух), зрушувати, зрушити справу.
давать, дать деньги в рост уст. давати (позичати) гроші на відсотки (на проценти, на ріст).
давать, дать (уступать, уступить) дорогу кому давати, дати (звільняти, звільнити) дорогу кому.
давать, дать (задавать, задать) драла (дёру) (убегать) прост. давати, дати драла (дьору, дропака, драчки), док. дременути, п’ятами накивати.
давать, дать духу кому разг. давати, дати духу кому.
давать, дать (задавать, задать) жару (жизни, перцу, трёпку, таску) кому разг. давати, дати (завдавати, завдати, задавати, задати) жару, завдавати, завдати гарту, давати, дати (док. усипати) перцю [з маком], давати, дати кладу кому.
давать, дать задний ход давати, дати задній хід.
давать, дать зарок [не делать чего] зарікатися, заректися [не робити чого].
давать, дать знать кому о ком-чём сповіщати, сповістити кого про кого-що.
давать, дать интервью давати, дати інтерв’ю.
давать, дать клятву давати, дати клятву.
давать, дать (поддавать, поддать) леща кому разг. давати, дати ляпаса (ляща) кому.
давать, дать маху разг. давати, дати маху.
давать, дать нагоняй кому разг. давати, дати нагінки (прочухана, прочуханки) кому.
давать, дать (класть, положить) начало чему давати, дати (класти, покласти) початок чому, док. започаткувати що.
давать, дать ногам волю разг. давати, дати ногам волю, док. увіритися ногам; кидатися, кинутися (пускатися, пуститися) бігти.
давать, дать обещание обіцяти, пообіцяти, давати, дати обіцянку.
давать, дать ответ давати, дати відповідь, відповідати, відповісти.
давать, дать отвод судьи офиц. давати, дати відвід судді.
давать, дать отпор давати, дати відсіч (розм. відкоша).
давать, дать отчёт звітувати, відзвітувати.
давать, дать перцу см. давать, дать жару.
давать, дать пищу чему, для чего давати, дати привід для (до) чого.
давать (делать) поблажку потурати, попускати, давати попуск (попуст).
давать, дать (подавать, подать) повод к чему давати, дати (подавати, подати) привід до (для) чого.
давать, дать (отдавать, отдать) под (в) заклад (залог) что віддавати, віддати в заставу, заставляти, заставити що.
давать, дать (подставлять, подставить) подножку кому підставляти, підставити ногу (ніжку) кому, підчіплювати, підчепити кого.
давать, дать подпись (подписку) о невыезде давати, дати підписку про невиїзд.
давать, дать покой см. оставлять, оставить в покое.
давать, дать по рукам разг. давати, дати по руках.
давать потачку разг. потурати, попускати.
давать, дать по шапке кому разг. давати, дати по шапці кому.
давать, дать права (право) гражданства надавати, надати (давати, дати) права (право) громадянства.
давать, дать (делать, сделать) промах давати, дати (робити, зробити) промах, промахуватися, промахнутися, хибити, схибити.
давать, дать (пускать, пустить) ростки пароститися, попароститися; (о семени) кільчитися, покільчитися.
давать, дать руку на отсечение см. давать, дать голову на отсечение.
давать, дать свидетельские показания свідчити, посвідчити.
давать, дать сдачи (сдачу) давати, дати здачі.
давать, дать (отдавать, отдать) себе отчёт в чём (сознавать) усвідомлювати, усвідомити [собі] що, недок. бути свідомим чого; (понимать) розуміти, зрозуміти що.
давать, дать себя знать (чувствовать) даватися, датися взнаки (розм. втямки), давати, дати себе знати.
давать, дать сердцу волю давати, дати серцю волю.
давать, дать слово кому а) (предоставлять возможность выступить) надавати, надати слово; б) (клятвенно обещать) давати, дати слово.
давать, дать согласие давати, дати згоду, погоджуватися, погодитися.
давать, дать (задавать, задать) стрекача (стречка), сов. дать драла (дёру) разг. давати, дати чосу (драла, драчки, дропака, дьору), док. п’ятами накивати, дременути.
давать, дать тон см. задавать, задать тон.
давать, дать урок кому а) прям. давати, дати урок кому; б) перен. разг. давати, дати урок кому; провчати, провчити кого.
давать, дать усадку спец. давати, дати усадку, зсідатися, зсістися, збігатися, збігтися.
давать, дать ход делу давати, дати рух (хід) справі.
давление падает тиск падає (спадає).
давно бы так!, давно пора! давно б так!, давно пора!
давнопрошедшее время грам. давноминулий час.
да вот поди ж ты! см. вот так так!
да где уж!, да где там! см. где уж!
даёт себя знать дається взнаки.
даже бровой (бровью) не шевельнуть (не повести) см. бровой не шевельнуть.
даже ухом не ведёт см. и ухом не ведёт.
да и в самом деле та й справді, та воно й правда.
да и всё тут см. и всё тут.
да или нет? так чи ні?
да и только разг. та й годі.
да и шабаш см. и шабаш.
дай Бог разг. дай Боже.
дай (дайте) срок! разг. почекай-но!, почекайте-но!, постривай!, постривайте!, підожди-но!, підождіть-но!
далее именуемый офиц. далі іменований.
далёкий (дальний) прицел перен. далекий приціл.
далеко больше набагато більше.
далёкое прошлое давня давнина, далеке минуле; старовина.
далеко за… а) (спустя много времени) далеко за… // далеко за полночь далеко (розм. аж ген, аж геть) за північ; б) (много больше чем) багато більше ніж…, далеко за… // ему далеко за сорок йому далеко за сорок, йому багато більше сорока (ніж сорок).
далеко (не туда) заехать (не то, что следует сказать) разг. далеко (не туди) заїхати.
далеко заходить, зайти перен. разг. далеко заходити, зайти, переходити, перейти (переступати, переступити) межу, перебирати, перебрати міру.
далеко не… разг. аж ніяк не…, зовсім не…, далеко не… // далеко не так зовсім (далеко) не так; он далеко не трус він аж ніяк (зовсім, далеко) не боягуз.
далеко не уедешь (не уйдёшь) на чём, с кем-чем перен. разг. далеко не заїдеш (не зайдеш) на чому, з ким-чим.
далеко пойти (уйти) в чём разг. далеко піти (зайти, сягнути) в чому, док. багато доскочити чого.
далеко ходить (искать) не нужно (не надо, не приходится) разг. далеко ходити (шукати) не треба (не доводиться).
дальнее плавание далеке плавання.
дальний прицел см. далёкий прицел.
дальновидная политика далекоглядна політика.
дальность полёта ав. дальність (далекість) польоту.
дальняя перспектива далека перспектива.
дальше — больше дедалі (щодалі) більше, дедалі (щодалі), то більше.
дальше [ехать] некуда разг. далі нікуди (немає куди, нема куди).
дамоклов меч книжн. дамоклів меч.
данайские дары книжн. данайські дари (дарунки), дари (дарунки) данайців.
да ну! см. ну да!
да [ты] поди! (ишь ты) разг. ти ба!, ти бач!
даровать жизнь дарувати, подарувати життя.
даровать свободу дарувати, подарувати (давати, дати) волю.
даром не пройдёт (не обойдётся) что кому даром не пройде (не мине, не минеться) що кому; розм. вийде (вилізе) боком що кому.
даром ничто не даётся даремно (даром, дурно) ніщо не дається.
даром (попусту, по-пустому) терять, потерять время даремно (даремне, марно, марне, даром, дарма, дармо, дурно) гаяти, згаяти (марнувати, змарнувати) час.
даром (напрасно, попусту, по-пустому) тратить порох перен. разг. даремно (даремне, по-пустому) витрачати (тратити) порох.
даром что… разг. дарма (даром) що…; хоч і…
дар слова (речи) дар слова (мови), хист до слова.
дарственная запись юр. дарчий лист (запис); розм. дарниця.
дательный падеж грам. давальний відмінок.
датировать события датувати події.
дать веру чему повірити в що.
дать выход чему дати вихід чому.
дать два очка вперёд разг. дати два очка вперед (двоє очок уперед).
дать дёру см. давать, дать стрекача.
дать (или получить) добро на что разг. дати (або дістати, отримати, одержати) дозвіл (згоду) на що // получить добро на вылет ав. дістати (отримати, одержати) дозвіл на виліт.
дать драла см. давать, дать стрекача.
дать зевка разг. проґавити, піймати (зловити) ґаву.
дать круг см. сделать круг.
дать крюку (крюк) разг. зробити гак, дати гаку.
дать, задать лататы прост. дати драла (драпака, драчки, дмухача), накивати п’ятами, дременути [навтіки, навтікача].
дать о себе знать дати знати про себе, дати (подати) звістку (вістку) про себе.
дать (задать, закатить) памятку прост. дати пам’ятного (пам’яткового), дати, щоб до нових (до зелених) віників пам’ятав.
дать по загривку прост. дати по потилиці (по шиї).
дать понять дати зрозуміти; (намекнуть) натякнути.
дать прикурить перен. разг. дати перцю (прикурити).
дать промах схибити, промахнутися.
дать себе труд потурбуватися, подбати.
дать себя почувствовать дати себе відчути.
дать толк кому, чему дати раду (лад) кому, чому, довести до пуття що.
дать тумака кому разг. дати стусана (штовхана, штурхана, штурханця, духопелика) кому, стуснути, стусонути, штурхнути кого.
дать, задать тягу (тягача) разг. накивати п’ятами, дати тягу.
дать фору разг. дати фору.
дача показаний юр. давання свідчень (показань).
дачно-строительная кооперация дачно-будівельна кооперація.
двадцать два несчастья шутл. двадцять два нещастя, двадцять двоє нещасть.
двадцать раз [говорить, делать] двадцять раз (разів) [казати, робити].
дважды два [четыре] два (два рази, двічі) по два [чотири].
два сапога пара разг. обоє рябоє, один одного варт (вартий), який їхав, таку й зустрів (й здибав).
дверь в дверь [жить] разг. двері навпроти (напроти) дверей, двері в двері [жити, мешкати].
дверь на запоре двері зачинені (замкнені, замкнуті, на засуві, засунуті).
дверь не закрывается, двери не закрываются двері не зачиняються, хата не зачиняється.
двигатель внутреннего сгорания техн. двигун внутрішнього згоряння (згорання).
двигательные нервы анат. рухові нерви.
двигать работу просувати роботу.
двигаться в гору а) прям. рухатися на гору; б) перен. іти вгору.
двигаться, двинуться (пускаться, пуститься) в путь (в дорогу) рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу.
двигаться по инерции рухатися за інерцією.
двигаться по службе просуватися на (по) службі.
движение вперёд рух уперед; перен. поступ уперед.
движение сопротивления рух опору.
движение товаров рух товарів.
движение цен рух цін.
движимое имущество юр. рухоме майно.
движущая сила рушійна сила.
двоится (двоит) в глазах у кого двоїться в очах кому, у кого.
двойная бухгалтерия разг. подвійна бухгалтерія.
двойная игра подвійна (двоїста) гра; розм. і вашим і нашим.
двойное гражданство подвійне громадянство.
двойной обгон подвійний обгін.
двойственность меры стоимости эк. подвійність міри вартості.
дворец культуры палац культури.
двоюродная сестра двоюрідна сестра, сестра в перших.
двоюродный брат двоюрідний брат, брат у перших.
двуглавая мышца анат. двоголовий м’яз.
двуликий Янус книжн. дволикий (дволиций) Янус.
двуручная пила дворучна пилка (пила).
двусоставное предложение грам. двоскладне речення.
двустворчатая раковина биол. двостулкова черепашка.
двустороннее движение двобічний рух.
двустороннее соглашение двостороння угода.
двусторонние переговоры двосторонні переговори.
двух мнений быть не может двох думок бути не може.
двух слов связать не может (не умеет) кто разг. двох слів докупи не зв’яже (не стулить), двох слів не зліпить хто.
двухступенчатые выборы двоступеневі вибори.
двухтактный двигатель техн. двотактний двигун.
дебетовое сальдо бухг. дебетове сальдо.
дебиторская задолженность бухг. дебіторська заборгованість.
деваться, деться некуда разг. діватися, дітися і подітися нікуди, док. не знати куди подітися.
девичья память шутл. дівоча (куряча) пам’ять.
девичья фамилия дівоче прізвище.
девонский период, девонская система геол. девонський період, девонська система.
девятый вал дев’ятий вал.
Дед Мороз Дід Мороз.
дееспособное лицо дієздатна особа.
дежурная комната вартівня, кімната чергового (вартового).
дежурный врач черговий лікар.
дезавуировать посла дезавуювати посла.
действие закона чинність (дія) закону.
действительная воєнная служба дійсна військова служба.
действительная причина справжня (дійсна) причина.
действительный залог грам. дійсний стан.
действительный член чего дійсний член чого.
действовать (работать) без отказа (безотказно) (о механизме) діяти (працювати) безвідмовно.
действовать вслепую (втёмную) перен. разг. діяти наосліп (осліп, сліпма, всліпу, сліпцем, навмання).
действовать исподтишка разг. діяти нишком (тишком-нишком, нишком-тишком).
действовать молчком разг. діяти мовчки.
действовать на кого впливати, діяти на кого.
действовать на два лагеря перен. діяти на два табори.
действовать на нервы кому нервувати кого, діяти на нерви кому.
действовать наудачу діяти навмання.
действовать по собственному (по своєму) усмотрению діяти на власний розсуд.
действующая армия діюча армія.
действующее законодательство чинне законодавство.
действующие лица дійові особи.
действующие правила чинні правила.
действующий вулкан діючий вулкан.
действующий закон чинний закон.
декларация о доходах декларація про прибутки.
декретное время декретний час.
декретный отпуск декретна відпустка.
делает честь кому робить честь кому.
дела и дни см. труды и дни.
делай, как знаешь роби, як знаєш (як хочеш, як вважаєш [за потрібне]).
дела нет кому до кого-чего разг. байдуже кому про кого-що, до кого-чого, діла немає (нема) кому до кого-чого.
дела не того разг. справи негаразд.
делать авансы кому разг. заохочувати кого.
делать акцент на чём наголошувати; робити акцент на чому.
делать, сделать более выразительным что увиразнювати, увиразнити, робити, зробити виразнішим що.
делать, сделать большие глаза см. делать, сделать круглые глаза.
делать, сделать весёлую мину в (при) плохой игре см. делать, сделать хорошую мину в плохой игре.
делать, сделать вид робити, зробити вигляд, удавати, удати.
делать, сделать [строгое] внушение кому виносити, винести [сувору] догану, давати, дати науку кому, недок. повчати кого.
делать, сделать возможным что робити, зробити можливим, уможливлювати, уможливити що.
делать, сделать всё возможное робити, зробити все можливе (все, що можна, все, що змога).
делать, сделать выговор висловлювати, висловити (оголошувати, оголосити) догану.
делать (строить) глазки кому разг. бісики (бісика) пускати (посилати) [очима, оком], грати (прясти, стріляти, стригти) очима.
делать, сделать заключение робити, зробити висновок.
делать, сделать заметки нотувати і занотовувати, занотувати, робити, зробити нотатки.
делать, сделать замечание робити, зробити зауваження, зауважувати, зауважити, завважувати, завважити.
делать, сделать запрос робити, зробити запит.
делать, сделать из мухи слона перен. разг. робити, зробити з мухи слона.
делать, сделать кислую мину перен. разг. робити, зробити кислу міну, док. скривитися як середа на п’ятницю.
делать, сделать колено (коленце, коленца) см. выкидывать, выкинуть колено.
делать, сделать круглые (большие, квадратные) глаза, несов. смотреть (глядеть) большими глазами перен. разг. робити, зробити великі (круглі) очі, недок. дивитися великими очима.
делать, сделать наглядным унаочнювати, унаочнити.
делать, сделать над собой усилие робити, зробити над собою зусилля, недок. силкуватися.
делать нечего разг. нічого не вдієш, нічого робити.
делать, сделать обобщение робити, зробити узагальнення; узагальнювати, узагальнити.
делать, сделать оговорку робити, зробити застереження, застерігати, застерегти.
делать, сделать одолжение кому робити, зробити (чинити, учинити) ласку (послугу) кому.
делать, сделать отметку в чём робити, зробити позначку в чому.
делать, сделать очную ставку кому робити, зробити очну ставку кому.
делать поблажку см. давать поблажку.
делать, сделать переворот робити, зробити (здійснювати, здійснити) переворот.
делать погоду перен. робити погоду.
делать, сделать предложение кому а) (предлагать что-либо) робити, зробити пропозицію, пропонувати, запропонувати кому; б) (просить стать женой) пропонувати, запропонувати руку [й серце], освідчуватися, освідчитися кому.
делать, сделать предупреждение кому попереджати і попереджувати, попередити кого.
делать, сделать промах см. давать, дать промах.
делать, сделать разнообразным урізноманітнювати, урізноманітнити, робити, зробити різноманітним.
делать своё робити своє, чинити свою волю.
делать ставку на кого-что робити (ставити) ставку на кого-що.
делать, сделать сцену см. устраивать, устроить сцену.
делаться, сделаться легче (более лёгким) легшати, полегшати, ставати, стати (робитися, зробитися) легшим.
делать трагедию из чего робити трагедію з чого.
делать, сделать упор (ударение) на чём наголошувати, наголосити, робити, зробити наголос на чому; (подчёркивать) підкреслювати, підкреслити що.
делать, сделать упрёк см. бросать, бросить упрёк.
делать, сделать хорошую (весёлую) мину в (при) плохой игре разг. робити, зробити веселу міну в (при) поганій грі.
делать честь кому робити честь кому.
деликатное дело см. щекотливое дело.
делить, разделить горе и радость с кем ділити і поділяти, поділити (розділяти, розділити) горе і радість з ким.
делить, поделить (разделять, разделить) имущество ділити, поділити (розділяти, розділити, розподіляти, розподілити) майно.
делить, разделить на доли что ділити, поділити (розділяти, розділити) на частини, паювати, розпаювати що.
делиться, поделиться мыслями ділитися, поділитися думками.
делиться, поделиться опытом ділитися, поділитися досвідом.
делить шкуру неубитого медведя ирон. ділити шкуру невбитого ведмедя (звіра).
дело близится к концу ідеться до кінця, справа (діло) доходить до кінця (до краю).
дело большой важности важлива справа, справа великої ваги.
дело было к вечеру було надвечір.
дело было осенью це було восени.
деловая древесина спец. ділова деревина.
деловая поездка ділова поїздка (подорож).
деловая хватка разг. ділова хватка (спритність).
дело вот в чём справа (річ) от (ось) у чому.
дело в том, что… річ (справа) у тім, що…
дело в шляпе разг. усе гаразд; розм. шито-крито.
дело выгорело (или не выгорело) прост. справа вигоріла (або не вигоріла), діло вигоріло (або не вигоріло).
дело горит в руках перен. справа (діло) горить у руках.
дело делать а) (работать, заниматься чем-либо) діло робити; б) (делать что-либо полезное, нужное) робити корисну справу.
дело десятое разг. маловажна (неважлива) річ (справа).
дело житейское разг. житечна (житейська) справа.
дело за вами тепер ваша черга (за вами черга, справа за вами).
дело заглохло разг. справа призабулася; (прекратилось) справу припинено.
дело заключается в том, что… см. дело состоит в том, что…
дело зашло [слишком] далеко справа зайшла [надто] далеко.
дело идёт (подходит) к осени надходить (наближається) осінь.
дело идёт к тому, чтобы… йдеться до того, щоб…
дело идёт о ком-чём йдеться, справа (мова) йде, мова мовиться про кого-що.
дело идёт к развязке справа йде до завершення (до кінця, до розв’язки).
дело идёт на лад справа (діло) йде на лад (ладиться, налагоджується).
дело идёт о том, чтобы… см. разговор идёт о том, чтобы…
дело касается кого, чего справа стосується кого, чого.
дело мастера боится посл. діло майстра хвалить (величає, знає, боїться).
дело на мази прост. справа (діло) ладиться (розм. на мазі).
дело начато офиц. справу розпочато.
дело не двигается справа не рухається.
дело не ждёт справа (діло) не чекає (не жде).
дело не ладится (разг. не клеится) справа (діло) не ладиться (не налагоджується, не йде на лад; розм. не клеїться, не в’яжеться).
дело неподсудно юр. справа непідсудна.
дело не станет за кем-чем затримки не буде, справа (діло) не стане за ким-чим.
дело не терпит (, не терпящее) отлагательства книжн. негайна (невідкладна, нагальна) справа, справа не терпить зволікання, зі справою не можна зволікати.
дело нешуточное разг. неабияка (серйозна) справа, не жарт, не іграшки; розм. непереливки.
дело обстоит иначе інша справа.
дело обыкновенное звичайна справа.
дело плохо кепська (погана) справа.
дело по обвинению юр. справа в обвинуваченні.
дело подходит к осени см. дело идёт к осени.
дело привычки звичка, звичай.
дело принимает, приняло иной оборот справа повернула на інше.
дело приняло хороший оборот справа повернула на добре.
дело прошлое давня справа.
дело рук кого, чьих справа (діло) рук кого, чиїх.
дело сводится к тому ідеться до того.
дело сделано справі (ділу) кінець, справу (діло) зроблено.
[это] дело случая [це] річ випадкова.
дело состоит (заключается) в том, что… річ у тім, що…, справа в тому, що…
дело спорится справа йде на лад (гаразд).
дело стало за кем-чем затримка, діло стало за ким-чим.
дело табак (труба) прост. погана (розм. кепська) справа, погані (розм. кепські) справи.
дело такого рода справа така (розм. отака).
дело твоё (его, ваше) діло твоє (його, ваше).
дело техники разг. справа техніки.
дело требует рассмотрения справа потребує розгляду.
дело труба см. дело табак.
дело хозяйское разг. справа ваша.
дело чести справа честі.
дело швах разг. кепська справа, кепські справи.
дельные мысли слушні думки.
дельный человек ділова людина.
демаркационная линия демаркаційна лінія.
демисезонная обувь демісезонне взуття.
демографический взрыв демографічний вибух.
денег куры не клюют у кого разг. грошей кури не клюють, грошей хоч греблю гати в кого.
денег ни гроша грошей ні копійки.
денежная компенсация грошова компенсація.
денежная надбавка грошова надбавка.
денежное взыскание грошове стягнення.
денежное вознаграждение грошова винагорода.
денежное обращение грошовий обіг.
денежное содержание грошове утримання.
денежные операции грошові операції.
денежный знак грошовий знак.
денежный мешок см. золотой мешок.
денежный оборот грошовий обіг.
денежный человек грошовита людина.
денно и нощно разг. [і] день і ніч, удень і вночі.
день в день у [точно] призначений день.
деньги на бочку! разг. гроші на бочку!
деньги не пахнут разг. гроші не пахнуть.
деньги счёт любят посл. гроші лік люблять.
день за день, день за днём день за днем, день по дню.
день клонился к вечеру вечоріло, смеркало, смеркалося, схилялося (день схилявся) надвечір.
день на день не приходится день на день не схожий (не подібний).
день открытых дверей день відчинених дверей.
день ото дня з кожним днем, що не день, день від дня.
депутатская неприкосновенность депутатська недоторканність (недоторканість).
депутатский запрос депутатський запит.
держатель акций власник (утримувач) акцій.
держать акции тримати акції.
держать в голове см. держать в уме.
держать в ежовых рукавицах кого разг. тримати (держати) в твердих (в цупких) руках (в залізному кулаці, в лабетах, в шорах, в лещатах) кого.
держать взаперти кого тримати (держати) під замком (замкненим, зачиненим) кого.
держать в когтях кого перен. разг. тримати (держати) в кігтях (в пазурах, в пазурях) кого.
держать в кулаке кого разг. тримати (держати) в кулаку (в кулацї) кого.
держать в курсе чего тримати (держати) в курсі чого.
держать в мыслях см. держать в уме.
держать в поле зрения что тримати (держати, мати) в полі зору (в оці), мати перед очима що.
держать в руках кого тримати (держати) в руках кого.
держать в страхе кого тримати (держати) в страху кого.
держать (хранить) в тайне (в секрете) что тримати (держати) в таємниці, утаювати що.
держать в узде (на вожжах) кого перен. разг. тримати (держати) в шорах кого.
держать в уме (в голове, в мыслях) тримати (держати) в голові (в думках, в думці), мати на думці.
держать в чёрном теле кого разг. тримати (держати) в чорному тілі (в занедбанні) кого, не дбати про кого.
держать в шорах кого перен. разг. тримати (держати) в шорах кого.
держать дело под сукном перен. тримати (держати) справу під сукном; зволікати (відкладати) справу.
держать деньги в кубышке см. хранить деньги в кубышке.
держать зло см. иметь зло.
держать (иметь) камень за пазухой [на кого, против кого] перен. разг. тримати (мати, держати, ховати) камінь (каменюку) за пазухою (у пазусі) [на кого, проти кого].
держать курс куда тримати (держати) курс куди.
держать (выдерживать) марку перен. тримати (витримувати) марку, дотримувати марки.
держать на вожжах см. держать в узде.
держать на помочах см. водить на помочах.
держать на привязи тримати (держати) на прив’язі (на припоні, на ретязі).
держать нос по ветру (по ветру) разг. тримати (держати) ніс за вітром.
держать (заключать, заключить) пари, идти, пойти на пари битися, побитися об заклад (в заклад), закладатися, закластися.
держать под замком тримати (держати) під замком.
держать под каблуком (под каблучком, под башмаком) перен. разг. тримати (держати) під каблуком (під каблучком, під закаблуком, під пантофлею).
держать под [своим] крылышком (крылом) перен. разг. тримати (держати) під [своїм] крильцем (крилом).
держать порох сухим разг. тримати (держати) порох сухим.
держать при себе [мнение, взгляды] тримати (держати) при собі [думку, погляди].
держать путь верстати дорогу (шлях); (направляться куда-либо) прямувати, простувати.
держать речь виголошувати промову, промовляти, мати слово.
держать руку (сторону) кого, чью разг. тягти (тримати, держати) руку за ким, бути на боці кого, чиєму.
держать себя как (каким образом) тримати себе, поводити себе, поводитися, триматися, держатися як.
держать себя в рамках [приличия] тримати (держати) себе (триматися, держатися) в межах (в рамках) [пристойності].
держать себя в руках тримати (держати) себе в руках.
держать себя с достоинством триматися (поводитися) гідно (з гідністю).
держать сердце см. иметь сердце.
держать слово а) (исполнять обещание) дотримувати (додержувати) слова, тримати (держати) слово; б) (говорить) промовляти, мати (тримати, держати) слово.
держать совет радитися, раду радити.
держать сторону см. держать руку.
держаться вместе триматися (держатися) разом; розм. триматися (держатися) купи (гурту).
держаться в стороне см. стоять в стороне.
держаться (быть, стоять) в тени перен. разг. триматися (держатися, бути, стояти) в тіні.
держаться за юбку чью шутл. триматися (держатися) за спідницю чию.
держаться зубами за что перен. разг. триматися (держатися) зубами чого, за що.
держаться компании с кем підтримувати компанію з ким.
держаться на волоске (на ниточке) см. висеть на волоске.
держаться с апломбом триматися (держатися) самовпевнено (з апломбом).
держаться (придерживаться) своего мнения дотримуватися (додержуватися, триматися, держатися) своєї думки.
держаться скромно поводитися (триматися) скромно.
держаться (придерживаться) строгих правил дотримуватися (додержуватися) твердих правил.
держать ухо востро разг. бути насторожі, пильнувати // держи ухо востро будь обережний (обережним), стережися, пильнуй.
держать фасон тримати (держати) фасон.
держать хвост трубой разг. тримати (держати) хвіст (хвоста) бубликом (трубою).
держать экзамен складати (тримати) іспит.
держать язык за зубами (на привязи) перен. разг. тримати (держати) язик (язика) за зубами (на припоні).
держи карман [шире]! разг. наставляй [ширше] кишеню!, хапай (держи) в обидві жмені!, дідька лисого!, чорта з два!
дерзкий на язык гострий на язик.
десантные войска десантні війська.
дестабилизирующий фактор дестабілізуючий чинник.
десятая (седьмая) вода на киселе шутл. десята вода (шкурка) на киселі, сьома вода на киселі.
десятичная система счисления мат. десяткова система обчислення.
десятичные дроби мат. десяткові дроби.
десятой дорогой обходить, обойти перен. разг. десятою дорогою (вулицею) обминати, обминути (обходити, обійти).
детектор лжи спец. детектор брехні.
детская площадка дитячий майданчик; дитмайданчик.
детские игрушки цяцьки, дитячі іграшки; (перен. — ещё) забавки.
детские ясли-сад дитячі ясла-сад.
детские учреждения дитячі заклади.
детский возраст дитячий (дитинячий) вік, дитячі (дитинячі) літа.
детский дом дитячий будинок; дитбудинок.
детский (младенческий) лепет дитяче лепетання (белькотання, белькотіння).
детский приёмник-распределитель дитячий приймальник-розподільник.
детский сад дитячий садок; дитсадок.
детский утренник дитячий ранок.
детское место биол. послід, плацента, дитяче місце.
дефектная ведомость дефектна відомість.
дешёвая распродажа дешевий розпродаж.
дешевле пареной репы, дешевле грибов шутл. дешевше від дірки з бублика.
дёшево и сердито разг. дешево й сердито; дешево й добре.
дёшево (легко, счастливо) отделаться разг. легко (дешево, щасливо) відбутися (відбути).
дёшево стоить дешево коштувати (цінитися).
джентльменское соглашение джентльменська угода.
джентльмены удачи шутл. джентльмени удачі.
диагностический анализ діагностичний аналіз.
диаметральная противоположность діаметральна протилежність.
диву даваться, даться, несов. дивом дивиться разг. диву даватися, датися, недок. дивом дивуватися (дивувати); чудуватися, зачудуватися і зчудуватися.
дикая коза дика коза; козуля, косуля.
диктовать условия диктувати умови.
динамика экономического развития динаміка економічного розвитку.
дипломатический корпус дипломатичний корпус.
дипломатический протокол дипломатичний протокол.
дипломатический ход дипломатичний хід.
диплом с отличием диплом з відзнакою.
диспетчерский щит диспетчерський щит.
дистанционное управление дистанційне керування.
дистанция огромного размера дистанція величезного (неосяжного) розміру.
дистиллированная вода дистильована вода.
дисциплинарная ответственность дисциплінарна відповідальність.
дисциплинарное взыскание дисциплінарне стягнення.
дисциплинарные санкции дисциплінарні санкції.
дитя века дитя доби, дитина часу.
дитя природы шутл. дитя природи.
дифференциальное исчисление диференційне обчислення.
дифференциальное уравнение мат. диференційне рівняння.
дифференциальный тариф диференційний тариф.
дифференцированная оплата диференційована оплата.
длина рабочего дня тривалість (довжина) робочого дня.
длинная музыка (песня) см. долгая песня.
длинный рубль прост. легкий заробіток (хліб).
длинный язык у кого разг. довгий язик у кого, довгоязикий (слизькоязикий), ковзкий (сковзкий) на язик хто.
длительные переговоры тривалі переговори.
длительный кредит довготерміновий (довгочасний) кредит.
для большей (для пущей) важности для більшої ваги.
для верности разг. для певності.
для видимости, для вида (виду) для годиться, про людське око.
для внешнего употребления для зовнішнього вживання (вжитку).
для внутреннего употребления для внутрішнього вживання (вжитку).
для вящей убедительности см. к вящей убедительности.
для души разг. для душі.
для завода см. на завод.
для исполнения офиц. для (до) виконання.
для компании с кем для компанії з ким.
для (ради) красного словца разг. для (заради, ради, задля) забави (красного, дотепного слівця), для (задля, ради) дотепу.
для красы для краси.
для (ради) курьёза для (ради, заради) забави (курйозу), щоб посміятися.
для мебели [находиться, быть где] шутл. для меблі [бути де].
для обеспечения для забезпечення.
для общей пользы, для общего блага для загальної користі, для загального добра.
для острастки разг. для перестраху, для постраху.
для отвода глаз разг. про людське око; щоб відвернути увагу, щоб відвести очі.
для очистки (очищения) совести разг. для очищення (очистки) совісті (сумління), щоб очистити совість (сумління), щоб була чиста (спокійна) совість, щоб було чисте сумління.
для поощрения для заохочення.
для порядка, для порядку разг. для порядку.
для пояснения для пояснення.
для (ради, из) приличия для звичаю, для звичайності; розм. для годиться, про людське око.
для пущей важности см. для большей важности.
для разнообразия для різноманітності.
для ровного счёта для рівного (для круглого) рахунку.
для своего времени [як] на свій час, [як] для свого часу.
для своих лет на свої роки, для своїх літ.
для смеха, для смеху см. шутки ради.
для сохранности для збереження.
для того чтобы для того щоб.
для удовольствия чьего для задоволення чийого.
для чего для чого.
дневать и ночевать где, у кого днювати й ночувати де, в кого.
дневная поверхность геол. денна поверхня.
дневной свет денне світло.
днём с огнём не найти (не сыскать, не сыщешь) разг. [і] вдень (серед дня) із свічкою не знайдеш (не можна знайти), шукай вітра в полі.
дни сочтены чьи разг. недовго жити кому; розм. три чисниці до смерті, недовго ряст топтати кому.
дми убывают дні коротшають.
добавочная стоимость эк. додаткова вартість.
до безумия [любить или ненавидеть] разг. до нестями, до божевілля [любити, кохати або ненавидіти]; (безумно) розм. божевільно [любити, кохати або ненавидіти].
до белого каления довести см. доводить до белого каления.
до белых мух (до зимы, до снега) до білих мух.
до бесконечности нескінченно, без краю, без кінця, без кінця-краю.
до бесчувствия до непритомності, до безпам’яті, до нестями.
до бешенства до нестями, до шаленства.
добиваться, добиться своего домагатися, домогтися (добиватися, добитися) свого; док. розм. доскочити (доп’ястися) свого.
до боли до болю.
добрачная фамилия дошлюбне прізвище.
добрая воля добра воля.
добрая душа добра (щира, спасенна) душа.
добрая слава добра слава.
добро бы (б) разг. хай би, нехай би.
добровольное общество добровільне товариство.
добровольное объединение добровільне об’єднання.
доброго здоровья! (приветствие при встрече) доброго здоров’я!, здоров будь!, здорові (здоровенькі) були!
доброе дело сделать добру справу зробити, добро (добре) вчинити.
доброе утро! доброго ранку!
доброй ночи см. спокойной ночи.
добро пожаловать просимо завітати, ласкаво (шанобливо, гостинно, милості) просимо; (приглашая в дом) просимо до господи (до хати).
добрые услуги добрі послуги.
добрый вечер! добривечір!, добрий вечір!
добрый (или злой) гений чей добрий (або злий) геній чий.
добрый день! добридень!, добрий день!
добрый дядя шутл. добрий дядечко.
добрый малый добрий (славний) хлопець.
добрый (красный) молодец (в фольклоре) добрий (славний) хлопець (молодець), славний козак.
добывающая промышленность добувна промисловість.
добыча угля видобуток (добування) вугілля.
доверенное лицо довірена особа.
доверительная надпись довірчий напис.
доверительное письмо таємний лист.
доверительные операции довірчі операції.
доверительный тон довірчий тон.
до весны до весни.
доводить, довести до абсурда доводити, довести до абсурду.
доводить, довести до белого каления кого перен. разг. допікати, допекти до живого, розпікати, розпекти до краю (до нікуди); розлючувати, розлютити вкрай кого.
доводить, довести до кондиции доводити, довести до кондиції.
доводить, довести до крайности (выводить из себя кого-либо) разг. дратувати, роздратувати.
доводить, довести до отчаяния см. приводить, привести в отчаяние.
доводить, довести до ручки см. доводить, довести до точки.
доводить, довести до сведения доводити, довести (ставити, поставити) до відома, сповіщати, сповістити, повідомляти, повідомити.
доводить, довести до слёз кого доводити, довести до сліз (до плачу) кого.
доводить, довести до точки (до ручки) разг. доводити, довести до краю (до ручки).
доводить, довести до ума доводити, довести до розуму (розм. до пуття).
доводиться сродни см. быть сродни.
довольно большой досить великий, чималий; розм. величенький, чималенький.
довольно далеко досить далеко; задалеко.
довольно долго досить довго; задовго.
довольно много досить багато; забагато.
довольно об этом годі (досить, доволі, буде) про це.
довольно поздно досить пізно; запізно.
довольно с меня досить з мене.
довольствоваться малым задовольнятися малим (з малого).
до востребования до запитання.
до восхода солнца до схід (до сходу) сонця.
доврачебная помощь долікарська допомога.
до времени см. до поры до времени.
до вторых (до третьих) петухов [проговорить, просидеть] до других (до третіх) півнів [пробалакати, просидіти].
до выяснения до з’ясування.
до глубины души (сердца) [тронут, возмущён] до глибини душі (серця), до самого (до живого) серця [зворушений, обурений].
договаривающиеся стороны офиц. договірні сторони, сторони, які (що) договорюються (домовляються).
договор в пользу третьего лица договір на користь третьої особи.
договорная ответственность договірна відповідальність.
договорные связи договірні зв’язки.
догоняй ветра в поле см. ищи ветра в поле.
до гроба до смерті, до [самої] могили (домовини).
до гробовой доски [аж] до [самої] смерті, до скону, до гробової дошки.
до десятого пота [работать, трудиться] см. до седьмого пота [работать, трудиться].
до дна до дна.
дождь [льёт] как из ведра дощ [ллє] як (мов, немов, наче, неначе) з відра (з цебра, з коновки), дощ [як] відром ллє.
доживать [свой] век (последние дни) доживати [свого] віку, доживати [свій] вік (останні дні).
дожить до седин (до седых волос) дожити до сивого (до білого) волосся (волосу), дожити до сивини; (о женщинах — ещё) дожити до сивої коси.
до завтра! до завтра!
доза облучения доза опромінення.
доза радиации доза радіації.
до зари до світанку, до світання, до зорі.
до земли, к земле (книзу) додолу, до землі.
до известной степени см. до некоторой степени.
до изнеможения [бегать] до знемоги, до знесилля, до знесилення [бігати].
до износа, до износу разг. до зносу.
до истечения срока до закінчення (до скінчення) терміну (строку).
дойная корова перен. ирон. дійна корова; прибуткове джерело, джерело легких прибутків.
доказательный факт доказовий факт.
доказательства налицо є (наявні, в наявності) докази.
доказательство от противного доказ від протилежного.
доказывать, доказать на деле доводити, довести ділом (на ділі).
доказывать, доказать непричастность к чему доводити, довести непричетність до чого.
доказывать, доказать теорему мат. доводити, довести теорему.
до каких пор?, до которых пор? до яких пір?, доки?
до какой-то степени см. до некоторой степени.
до [последней] капли (капельки) до [останньої]| краплі (каплі, краплини; перен. крихти, кришки).
докладная записка доповідна записка.
докладывать, доложить о ком-чём доповідати, доповісти (повідомляти, повідомити) про кого-що.
до конца дней [своих] до віку, довічно, повік, поки віку, до смерті, до скону.
до конца жизни до кінця життя, до останку.
до корней волос (до ушей) [краснеть, покраснеть] по самі вуха, по саме волосся [червоніти, почервоніти].
до корня (в корень) истребить упень (дощенту, до ноги, до кореня) знищити (винищити).
до костей [промокнуть, измокнуть, промёрзнуть] разг. до кісток (до рубця, до рубчика, до нитки) [промокнути, змокнути], до кісток [промерзнути].
до крайности разг. до краю, украй.
до кровавого пота до кривавого поту.
до крови избить см. в кровь избить.
документальный фильм документальний фільм.
долгая (длинная) песня (музыка) перен. разг. довга пісня (музика).
долгие годы довгі роки.
долговая расписка боргова розписка.
долговое обязательство боргове зобов’язання.
долговое требование боргова вимога.
долго ли до греха (до беды) разг. чи (хіба) далеко (довго) до біди (до лиха, до гріха).
долго ли умеючи? (умелый сделает быстро) шутл. чи ж важко [зробити] вмілому (для вмілого, вмільцеві, для вмільця)?
долго не протянет (не надышит) см. много не протянет.
долгосрочная ссуда довготермінова (довгострокова) позика (позичка).
долгосрочные вложения довготермінові (довгострокові) вкладення.
долгосрочный кредит довготерміновий (довгостроковий) кредит.
долгосрочный отпуск довготермінова (довгострокова) відпустка.
долгота дня тривалість дня.
долевое обязательство пайове зобов’язання.
долевое участие участь на паях.
должно быть вводн. сл. мабуть, певно, певне.
должностная инструкция посадова (службова) інструкція.
должностное лицо посадова (службова, урядова) особа.
должностное подчинение службове підпорядкування.
должностное положение службове становище.
должностной оклад посадовий оклад.
должностные обязанности посадові (службові) обов’язки.
должным образом належним чином, як належить, належно, як слід, як треба, як годиться, як має (повинно) бути.
долька апельсина часточка апельсина.
доля в имуществе частка в майні.
доля правды (истины) частка (часточка) правди (істини).
доля участия в прибыли пайка участі в прибутках.
до малейшей (до мельчайшей) подробности до найменшої подробиці (дрібниці).
домашнего изделия домашнього виробу.
домашнего приготовления домашнього готування (приготування).
домашнєє хозяйство домашнє господарство.
домашние животные свійські тварини.
домашний арест домашній арешт.
домашний очаг, родное пепелище [рідна] домівка (оселя, хата), рідний дім.
домашний уклад домашнє життя, домашній побут.
домашний уют домашній комфорт.
домашняя хозяйка хатня (домашня) господарка.
дом для престарелых будинок для людей похилого віку.
доминирующая идея книжн. домінуюча ідея; основна (головна) ідея.
дом моделей будинок моделей.
домовая книга домова книга.
домовая контора контора будинкоуправління (домоуправління).
до [самой] могилы [аж] до могили (до домовини), до скону, поки віку, [аж] до смерті.
до мозга костей [испорченный] разг. аж до кісток [зіпсований].
дом отдыха будинок відпочинку.
дом — полная чаша у господі (у домі) всього вдосталь, дім — повна чаша.
до настоящего времени см. до сего времени.
до неба (для обозначения большой высоты) до неба, аж під небо, до хмар, до хмари, під хмари, під хмару.
до невероятности неймовірно, до неймовірності, до неможливості; (чрезвычайно) надзвичайно.
до невозможности разг. до неможливості, до незмоги.
до недавнего времени донедавна, до недавнього часу.
до (в) некоторой (известной, какой-то) степени певною (деякою, якоюсь) мірою, до деякої (до певної, до якоїсь) міри, в якійсь (у певній) мірі; (как-то) якось.
до [последней] нитки [обобрать] разг. до [останньої] нитки (ниточки) [обібрати, обдерти, обідрати].
до [последней] нитки промокнуть (вымокнуть) разг. до [останньої] нитки (до ниточки, до рубця, до рубчика) промокнути (вимокнути, намокти, змокнути, змокти).
донный грунт донний грунт (грунт).
донный лёд донний лід, донна крига.
до основания [разрушить, сгореть] дощенту, ущент, дотла, до пня, до цурки, до решти [зруйнувати, згоріти].
до остатка до останку, до решти.
до отвала, до отвалу [наесться] разг. донесхочу, донехочу [наїстися]; досхочу [наїстися].
до отказа (полностью) до краю; (до предела) ущерть, розм. по саме нікуди, до повної повні.
до петухов, с петухами [встать, подняться] разг. з півнями, до півнів [устати, піднятися].
доплатное письмо доплатний лист.
до победного конца до переможного кінця.
до позднего времени, до поздней поры допізна, до пізнього часу, до пізньої пори.
дополнительная нагрузка додаткове навантаження.
дополнительное питание додаткове харчування.
дополнительный отпуск додаткова відпустка.
дополнять, дополнить друг друга доповнювати і доповняти, доповнити один одного.
до поры до времени; до времени до [якогось, певного] часу; (до известного случая) до [слушної] нагоди, до слушного часу; (пока) поки що.
до последнего времени до останнього часу.
до последнего издыхания (дыхания, вздоха) (до смерти) книжн. до останнього подиху; до самої смерті, до загину, до скону.
до последней возможности до останньої змоги (можливості), до останку.
до последней капли крови [биться, бороться] высок. до останньої краплі (краплини) крові [битися, боротися].
до последней крайности (степени) до краю; (вконец) украй; (предельно) гранично.
до потери сознания до нестями.
допускать, допустить к конкурсу допускати, допустити до конкурсу.
допускать, допустить оплошность схиблювати і хибити, схибити, робити, зробити помилку; (сов.: недосмотреть) недоглянути.
допускать, допустить ошибку допускати, допустити помилку, допускатися, допуститися (припускатися, припуститися) помилки.
допускать, допустить существование чего припускати, припустити існування чого.
до рассвета до світання, до світанку, до світу.
дорога ложка к обеду погов. дорога ложка до обіду, дорога допомога у свій час.
дороги расходятся, разошлись см. пути расходятся, разошлись.
дорого бы дал (заплатил) дорого б дав (заплатив).
дорогое удовольствие разг. дороге задоволення, дорога втіха.
дорого (дорогой ценой) заплатить за что перен. дорого (дорогою ціною) заплатити за що.
дорого отдать (продать) [свою] жизнь перен. дорого віддати (продати) [своє] життя.
дорожить как зеницей ока см. беречь как зеницу ока.
дорожно-транспортное происшествие дорожньо-транспортна пригода.
дорожные впечатления дорожні враження.
дорожный знак шляховий (дорожній) знак.
дорожный мастер шляховий (дорожній) майстер; шляховик.
дорожный указатель дорожній покажчик; дороговказ.
до ручки дойти разг. потрапити в безвихідь; розм. дійти до краю (до ручки).
досада берёт, взяла (несов. разбирает) кого досада бере, взяла (недок. забирає) кого, досадно стає, стало кому.
досадная ошибка прикра помилка.
до свадьбы заживёт шутл. загоїться, поки весілля скоїться, до весілля загоїться (заживе).
до [скорого] свидания до побачення.
до сего (до настоящего) времени, до сих пор досі, до цього часу, по цей час, до цих пір, дотепер.
до сегодня, до сегодняшнего дня до сьогодні, донині, до сьогоднішнього дня.
до седьмого (до десятого) пота [работать, трудиться] разг. до сьомого (до десятого) поту [працювати].
до сердца дошло до серця дійшло, зворушило серце.
до сих пор а) см. до сего времени; б) (до этого места) до цього місця.
доска объявлений дошка оголошень.
доска почёта дошка пошани.
до скончания века (жизни, мира) книжн. довіку, до скону віків, до віку вічного, поки [й] віку (життя), поки світ, поки світу й сонця, до кінця життя.
дословный перевод дослівний переклад.
до смерти (очень) разг. до смерті.
до смешного до смішного, до смішності.
доставать, достать денег діставати, дістати (добувати, добути, здобувати, здобути, роздобувати, роздобути) грошей.
доставать, достать из-под земли перен. разг. діставати, дістати з-під землі.
доставать каштаны из огня см. таскать каштаны из огня.
доставать, достать со дна морского (со дна моря) перен. разг. діставати, дістати з дна морського (з дна моря).
доставаться, достаться в удел (на долю) см. выпадать, выпасть на долю.
доставаться, достаться на калачи (на орехи) кому шутл. діставатися, дістатися (перепадати, перепасти) на горіхи (на бублики) кому.
доставлять, доставить беспокойство кому непокоїти кого (недок.), завдавати, завдати турботи (клопоту) кому, турбувати, потурбувати кого.
доставлять, доставить горе кому завдавати, завдати горя кому.
доставлять, доставить заказ доставляти, доставити замовлення.
доставлять, доставить неприятности завдавати, завдати неприємностей.
доставлять, доставить радость кому давати, дати радість кому, радувати, порадувати кого.
доставлять, доставить удовольствие кому робити, зробити приємність (втіху) кому, утішати, утішити кого.
доставочная карточка доставна картка.
до старости до старості.
достаточное основание достатня підстава.
достаточно хорошо досить добре.
достигать, достичь и достигнуть взаимопонимания (взаимного понимания) досягати, досягти взаєморозуміння, порозуміватися, порозумітися.
достигать, достичь и достигнуть зрелого возраста доходити, дійти [зрілого, дозрілого, до зрілого] віку, доходити, дійти літ; (мужать) мужніти, змужніти.
достигать, достичь и достигнуть совершеннолетия досягати, досягти повноліття.
достигать, достичь и достигнуть соглашения см. приходить, прийти к соглашению.
достигать, достичь и достигнуть старости доживати, дожити до старості.
достигать, достичь и достигнуть счастья досягати, досягти і досягнути (здобувати, здобути) щастя.
достигать, достичь и достигнуть успеха досягати, досягти і досягнути успіху.
достигать, достичь и достигнуть цели досягати, досягти і досягнути мети.
достоверно известно достеменно (безумовно, без сумніву) відомо.
достоверный факт [цілком] певний (відомий, вірогідний, безсумнівний) факт.
достойная оценка належна [гідна] оцінка.
достойный внимания вартий уваги.
достойный изумления гідний (вартий) подиву (зачудування).
достойный кисти художника вартий пензля художника.
достойный сожаления жалюгідний.
достойный человек гідна людина.
достопримечательное событие визначна подія.
доступное изложение приступний (доступний) виклад.
доступные цены приступні (доступні) ціни.
доступу (доступа) нет см. подступу нет.
досужее время разг. дозвілля, дозвільний (вільний) час.
досужие мечты разг. марні (пусті) мрії.
досужие речи (разговоры, вымыслы) разг. пусті розмови (вигадки); (пересуды, сплетни) пересуди, плітки.
до сумасшествия разг. а) (дойти, довести) до божевілля; б) (любить, радоваться) шалено, до нестями.
до такой степени что настільки що, так що.
до тех пор доти, до того часу // до тех пор, пока… доти (до того часу, розм. поти), поки (доки, аж поки)…
до того до того.
до того времени до того часу, доти.
до того как… перше ніж…
до того, что… так, що…
до точки [знать, видеть] разг. до найменших подробиць (дрібниць), з усіма подробицями (дуже добре, досконало) [знати, бачити].
до третьих петухов до третіх півнів.
до ума доводить, довести что прост. доводити, довести до пуття (до ладу).
до умопомрачения (очень сильно) разг. до нестями, до безтями; надто, дуже.
до упаду, до упада [хохотать] разг. до упаду, до цілковитого знесилля [реготати, реготіти].
до ушей [краснеть, покраснеть] см. до корней волос [краснеть, покраснеть].
дохнуть негде (нельзя) разг. ніде курці клюнути, ніде голки встромити, ніде пальця просунути (всунути), ніде яблуку впасти.
дохнуть некогда дихнути ніколи, ніколи (немає коли, нема коли) вгору глянути.
доходить, дойти до абсурда доходити, дійти до абсурду.
доходить, дойти до истощения виснажуватися, виснажитися.
доходить, дойти до крайности разг. доходити, дійти до краю (розм. до нікуди).
доходить, дойти до ручки (до точки) разг. потрапляти, потрапити в безвихідь; розм. доходити, дійти до краю (до ручки).
доходить, дойти до сознания усвідомлювати, усвідомити.
доходить, дойти до точки см. доходить, дойти до ручки.
доходить, дойти до ушей чьих доходити, дійти до вух чиїх.
доходить, дойти своим (собственным) умом доходити, дійти своїм (власним) розумом.
дочернее предприятие дочірнє підприємство.
драгоценные металлы коштовні метали.
драгоценный камень самоцвіт, коштовний камінь.
дражайшая половина шутл. найдорожча половина.
драконовские законы (меры, наказания) драконівські закони (заходи, покарання).
драматичный эпизод драматичний епізод.
драматургическое мастерство драматургічна майстерність.
драть втридорога разг. дерти (лупити) втридорога.
драть горло (глотку) прост. дерти горло (горлянку, глотку), горлати, горланити.
драть, выдрать за уши кого разг. м’яти, нам’яти (крутити, накрутити, скубти, наскубти) вуха кому.
драть козла, козлом петь разг. співати цапиним голосом; розм. козла (козу) дерти.
драть нос см. задирать нос.
драть с живого и [с] мёртвого перен. разг. дерти (лупити) з живого і [з] мертвого, що ступить, то лупить.
драться на стену (на стенку) см. лезть, полезть на стену.
драть [по] три шкуры ([по] семь шкур) с кого перен. разг. дерти (лупити) [по] три шкури ([по] сім шкур) з кого.
драть шкуру с кого дерти (лупити) шкуру (ремінь, реміняччя) з кого, білувати кого.
древесностружечная плита деревостружкова плита.
древесный уголь деревне вугілля.
древние греки стародавні греки.
древние языки стародавні (давні, прадавні) мови.
древний обычай стародавній (давній, прадавній, старовинний) звичай.
древняя история стародавня (давня) історія.
древо жизни высок. дерево життя.
древо познания высок. дерево пізнання.
дремота одолевает кого спати хочеться кому, сон налягає на кого, сон бере (змагає) кого.
дремучий лес см. тёмный лес.
дренажная сеть дренажна мережа.
дробное число мат. дробове число.
дробь соловья тьохкання соловейка (солов’я).
дрожательный паралич мед. тремтючий параліч.
дрожательный рефлекс физиол. тремтливий рефлекс.
дрожать за свою шкуру разг. боятися (тремтіти, труситися) за свою шкуру.
дрожать (трястись) над каждой копейкой разг. труситися (тремтіти, трястися) над кожною копійкою.
дрожь берёт (пробирает, пронимает), в дрожь бросает (кидает) кого дрож проймає, кидає в дрож кого; розм. дрижаки їсть (хапає, ловить) хто.
дрожь в голосе тремтіння в голосі.
другая музыка см. музыка не та.
другая сторона медали см. оборотная сторона медали.
друг за друга один за одного, одна за одну, одне за одне.
друг за другом один за одним, один по одному.
другими (иными) словами вводн. сл. інакше кажучи.
другое (иное) дело інша справа (річ).
другой (иной, не тот) коленкор прост. [зовсім] інша річ (справа), інше діло.
другой (иной) раз інколи, іноді, часом, іншим разом, інший раз, іншого разу; (вторично) удруге.
другой разговор разг. інша річ.
друг против друга один проти одного.
друг с другом один з одним.
друг у друга один в одного.
дружба врозь у кого разг. глек розбили хто.
дружба дружбой, а служба службой дружба дружбою, а служба службою.
дружеская связь дружній зв’язок.
дружеские излияния виявлення дружніх почуттів.
дружеские речи дружні розмови.
дружественная страна дружня країна.
друзья познаются в беде (в несчастье) посл. друзі пізнаються в біді, друзів пізнаєш у біді.
дубильное вещество дубильна речовина.
дубильное производство чинбарне (дубильне) виробництво.
дублёные кожи вичинені (видублені) шкури.
дудеть в уши см. дуть в уши.
думать думу (разг. думушку) думати думу (думку, думи), гадати думу (думку, гадку).
дурить, задурить голову см. морочить, заморочить голову.
дурная молва (слава) см. плохая молва.
дурное расположение духа недобрий (поганий) настрій.
дурной вкус поганий смак; несмак.
дурной глаз (взгляд) разг. лихе око.
дурной признак погана ознака.
дурные наклонности погані нахили (звички).
дурные примеры погані приклади.
дурь (блажь) нашла на кого разг. дурощі напали (найшли) на кого.
дуть (дудеть, петь, напевать, трубить) в уши кому разг. доносити (уносити, укладати, плескати, турчати, туркати) у вуха кому.
дуть и надувать, надуть губы (губки) разг. дутися, надутися, дути і надимати, надути (копилити і закопилювати, закопилити) губи (губки).
дух (душа) вон из кого, у кого разг. Богові душу (Богу дух) віддав, сконав хто.
дух времени дух часу.
дух занимается, занялся, дыхание занимается, занялось у кого дух (подих) займається, зайнявся (захоплює, захопив) у кого.
дух захватывает (перехватывает, занимает) разг. дух (подих) захоплює (перехоплює, забиває, спирає, запирає), віддих спирає (запирає).
духовная пища перен. духовний хліб (поживок), хліб для душі.
духовное завещание духівниця.
духовные интересы духовні інтереси.
духовные ценности духовні цінності.
духовный отец церк. духівник.
дух перехватывает см. дух захватывает.
дух противоречия дух сперечання.
душа болит кого, чья, у кого душа болить кого, чия, у кого.
душа в душу [жить] разг. душа в душу, як одна душа [жити]; у добрій згоді (злагоді) [жити].
душа вон см. дух вон.
душа в пятки уходит, ушла разг. душа в п’ятах, у п’ятах холоне, похололо, док. душа в п’яти сховалася.
душа горит (пылает) у кого разг. душа (голова, серце) горить у кого.
душа (сердце) замирает разг. серце (душа) завмирає (замирає, холоне), у серці (у душі, на душі, на серці, у грудях) холоне.
душа истосковалась за кем-чем разг. душа стліла за ким-чим.
душа меру знает разг. душа міру знає (на мірі стає).
душа моя! (в обращении) разг. серце (серденько) моє!
душа надрывается см. сердце надрывается.
душа нараспашку у кого разг. щира (відкрита, відверта; розм. розхристана) душа, щира (відверта) натура в кого, щирої (відвертої) вдачі хто.
душа (сердце) не лежит к кому-чему разг. душа (серце) не лежить (не привертається) до кого-чого.
душа (сердце) не на месте у кого разг. душа (серце) не на місці в кого.
душа не принимает чего разг. душа не приймає чого, з душі верне що.
душа облегчилась на душі полегшало.
душа общества душа товариства.
душа перевёртывается, перевернулась, сердце перевёртывается, перевернулось у кого перен. разг. душа перевертається, перевернулася, серце перевертається, перевернулося в кого.
душа пылает см. душа горит.
душа радуется см. сердце радуется.
душа разрывается см. сердце разрывается.
душевная передряга разг. душевне потрясіння.
душевная пустота душевна порожнеча (порожнява).
душевная теплота душевне тепло.
душевное равновесие душевна рівновага.
душевные болезни (заболевания) душевні (психічні) хвороби (захворювання).
душевный (сердечный) недуг душевна (сердечна) недуга.
душевный (сердечный) человек щира душа, щира (щиросердна, щиросерда) людина.
душераздирающая сцена жахлива сцена.
души не чаять в ком разг. душі не чути за ким, в кому, трястися, труситися за (над) ким.
душистый горошек бот. запашний (пахучий) горошок.
душить, задушить в объятиях кого перен. душити, задушити в обіймах кого.
душой и телом душею й тілом.
душу воротит см. с души воротит.
дым коромыслом (столбом) (полнейший беспорядок) разг. дим коромислом (стовпом, стовпами), гармидер, буча, веремія, шарварок, розгардіяш.
дымный порох димний порох.
дымовая завеса димова заслона.
дымовая шашка димова шашка.
дым столбом см. дым коромыслом.
дымчатый кварц мин. димчастий кварц.
дыра на дыре (об одежде, обуви) разг. дірка на дірці.
дырявая голова (память) перен. разг. дірява голова (пам’ять).
дыхание занимается, занялось см. дух занимается, занялся.
дыхательная гимнастика дихальна гімнастика.
дыхательное горло биол. дихальне горло.
дыхательные пути биол. дихальні шляхи.
дышать злобой на кого разг. важким духом (вогнем, пеклом) дихати на кого.
дышать на ладан (быть близким к смерти) разг. дихати на ладан, прясти на тонку (на останню), мати три чисниці до смерті.
дышать счастьем разг. сяяти (світитися, пашіти) щастям.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License