И

и баста разг. і (та й) край, і (та й) годі.
и без того і без того.
и бровой (и бровью) не шевельнуть (не повести) см. бровой не шевельнуть.
и был таков см. был таков.
и вашим и нашим разг. і вашим і нашим.
и в глаза не видеть (не видать) см. в глаза не видеть.
и в глаза не показываться (не попадаться) см. и на глаза не показываться.
и в голову не приходило, не пришло і в голову не приходило, не прийшло.
и в мыслях (и в уме) нет, не было і думки (і гадки) немає (не було), і в голові собі не покладати про що, і на думку не спадає, не спало чого.
и воды не замутить см. воды не замутить.
"и" восьмеричное лингв. восьмеричне (двораменне) "и".
и вот почему (оттого, поэтому) і ось (і от) чому (тому).
и вот, так вот і от, і ось, от, ото, так от, так ось; розм. отож, тож, атож.
и в помине нет, не было см. и помина нет, не было.
и все дела см. и дело с концом.
и всё-таки см. а всё-таки.
[да] и всё тут разг. та й годі, та й край, та й решта.
и вся недолга см. вот и вся недолга.
и в уме нет, не было см. и в мыслях нет.
и в ус [себе] не дуть см. в ус [себе] не дуть.
иголку (иголки) негде (некуда) воткнуть разг. ніде голки встромити, ніде пальця просунути.
игольное ушко вушко голки.
игорный бизнес гральний бізнес.
и горя (и горюшка) мало кому разг. і горя мало, байдужісінько кому, і горенько покотив хто; байдуже кому.
игра воображения гра уяви (фантазії).
играет роль что відіграє роль що.
игра не стоит свеч не варта справа заходу, шкода [й] заходу.
игра [с] огнём гра з вогнем.
игра природы гра природи.
игра слов гра слів.
игра судьбы (случая) гра долі (випадку).
играть в бирюльки (заниматься пустяками) разг. бавитися дурницями (дурницею), займатися дурницями; гаяти (марнувати) час.
играть в жмурки грати (гратися) в піжмурки (в жмурки).
играть в загадки грати (гратися) в загадки, загадувати загадки [один одному].
играть в кошки-мышки грати (гратися) в кота й мишки (в кота-мишки).
играть в молчанку разг. грати (гратися) в мовчанку.
играть в опасную игру грати небезпечну гру.
играть в открытую грати з відкритими картами.
играть в прятки грати (гратися) у схованки (в хованки).
играть всеми цветами радуги грати (вигравати, мінитися, переливати, переливатися) всіма барвами веселки (райдуги).
играть вслепую разг. грати наосліп (осліп, всліпу).
играть глазами грати очима; розм. бісики пускати.
играть жизнью и смертью грати життям і смертю, важити життям.
играть зарю воен. грати зорю.
играть как кот с мышью гратися як кіт з мишею.
играть (разыгрывать, ломать) комедию перен. разг. грати (ламати) комедію (кумедію).
играть на бирже фати на біржі.
играть на нервах чьих перен. грати на нервах чиїх.
играть, сыграть на руку (в руку) кому разг. грати, зіграти на руку кому, недок. лити воду на млин чий, кого.
играть огнём см. играть с огнём.
играть песни (песню) співати пісні (пісню).
играть, сыграть роль а) прям. грати, зіграти роль // играть, сыграть роль Гамлета грати, зіграти роль Гамлета; б) (перен.: иметь значение) відігравати, відіграти роль // играть, сыграть роль в повышении производительности труда відігравати, відіграти роль у піднесенні продуктивності праці.
играть, сыграть свадьбу прост. справляти, справити (док. відбути; розм. відгуляти) весілля.
играть словами грати (гратися) словами; (острить — ещё) каламбурити.
играть (шутить) с огнём (огнём) гратися (грати, жартувати, бавитися) з вогнем.
играючи решить задачу разг. за іграшки (за іграшку) розв’язати задачу.
игристый напиток ігристий (пенящийся: пінистий, пінявий) напій.
игровой автомат гральний автомат.
игрушкой быть в руках чьих перен. бути іграшкою (за іграшку, забавкою) в руках чиїх.
идеальные условия ідеальні умови.
идейные разногласия ідейні розбіжності (незгоди).
и дела нет і байдуже, і діла немає (нема).
и дело с концом, и делу конец, и все дела, конец венчает дело разг. та й по всьому, та й по всій справі, та й край, та й квит, і справі (і ділу) кінець, от і все.
идентификационный номер ідентифікаційний номер.
и дёрнула нелёгкая, и дёрнул чёрт кого разг. і надала лиха година (нечиста сила), і надав чорт, і надало ж кому.
идёт (пристало) как корове седло погов. іде (личить, пристало) як свині наритники (як корові сідло).
идея фикс книжн. ідея фікс; настирлива (невідчепна) ідея.
и днем и ночью і вдень і вночі.
идти, пойти в гору (вверх) а) прям. іти, піти вгору (вверх, нагору, наверх); б) перен. іти, піти вгору (вверх).
идти, пойти в дело (в ход) іти, піти в діло (в хід).
идти, пойти в люди іти, піти в люди.
идти в ногу с чем іти в ногу з чим.
идти, пойти в отпуск іти, піти у відпустку.
идти, пойти впрок разг. іти, піти на добро (на добре, на користь, на пожиток).
идти, пойти вразрез с кем-чем (наперекор кому, чему) іти, піти врозріз з ким-чим (наперекір кому, чому).
идти в уровень (наравне) с веком іти врівні (нарівні) з віком (з часом).
идти в фарватере см. плыть в фарватере.
идти, пойти замуж см. выходить, выйти замуж.
идти как тень см. ходить как тень.
идти к делу (иметь отношение, касательство к чему-либо) бути доречним (до речі), підходити.
идти к добру іти (ітися) на добро (на добре).
идти, пойти ко дну (на дно) іти, піти (спускатися, спуститися) на дно.
идти, куда ветер дует перен. разг. іти (хилитися), куди вітер дме, іти за вітром.
идти на буксире у кого іти на буксирі в кого.
идти, пойти навстречу кому іти, піти назустріч кому; (встречать) розм. перестрівати, перестріти кого.
идти, пойти на жертву іти, піти на жертву (на офіру).
идти, пойти на компромисс іти, піти на компроміс.
идти, пойти на лад іти, піти на лад, ладитися, наладитися.
идти, пойти на мировую іти, піти на мир (на замирення).
идти, пойти на пари см. держать пари.
идти, пойти наперекор см. идти, пойти вразрез.
идти, пойти на поводу у кого перен. іти, піти на поводі (на повідку) в кого.
идти, пойти на поклон (с поклоном) к кому разг. іти, піти на поклін (з поклоном) до кого.
идти, пойти на пользу іти, піти на користь, ставати, стати в пригоді.
идти, пойти на попятный (на попятную) разг. відступати, відступити; розм. задкувати, позадкувати, рачкувати, порачкувати [назад].
идти, пойти напролом разг. іти, піти напролом (пробоєм).
идти, пойти напрямик разг. іти, піти навпростець (навпрямки; розм. навпрошки).
идти наравне с веком см. идти в уровень с веком.
идти на рожон см. лезть на рожон.
идти, пойти насмарку разг. сходити, зійти (іти, піти) нанівець.
идти, пойти на убыль іти, піти на спад, починати, почати спадати (убувати).
идти, пойти наудалую (наудачу) разг. іти, піти навмання (наугад; безрассудно смело: наосліп, сліпма).
идти, пойти на удочку іти, піти на вудочку (на гачок).
идти, пойти на уступки іти, піти на поступки, поступатися, поступитися.
идти под гору (под уклон), кататься под гору (под уклон, вниз) перен. разг. іти (котитися) вниз; занепадати.
идти, пойти по линии (по пути) наименьшего сопротивления іти, піти по лінії (лінією, шляхом, по шляху) найменшого опору.
идти, пойти по ложному пути іти, піти неправильним (хибним) шляхом, іти, піти по неправильному (по хибному) шляху.
идти и ходить, пойти по миру (с сумой, с шапкой) разг. іти і ходити, піти з торбою (з торбами, по світу, по миру), іти і ходити, піти в старці (в жебри), [іти і ходити, піти] старцювати, жебрувати.
идти, пойти по наклонной плоскости см. катиться, покатиться по наклонной плоскости.
идти, пойти по направлению к чему іти, піти в напрямі (в напрямку), прямувати, попрямувати (простувати, попростувати) до чого.
идти, пойти по проторённой дорожке перен. іти, піти второваною (торованою, протоптаною) стежкою, іти, піти по второваній (по торованій, по протоптаній) стежці.
идти, пойти по пути наименьшего сопротивления см. идти, пойти по линии наименьшего сопротивления.
идти, пойти по стопам (по следам), следовать, последовать по стопам кого, чьим книжн. іти, піти слідами кого, чиїми, іти, піти по слідах (по стопах, стопами), перен. наслідувати кого.
идти, пойти прахом см. рассыпаться, рассыпаться прахом.
идти, пойти против своей совести іти, піти проти своєї совісті (свого сумління), іти, піти наперекір своїй совісті (своєму сумлінню).
идти, пойти против течения іти, піти проти течії.
идти, пойти своей дорогой (своим путём) іти, піти своєю дорогою (своїм шляхом), недок. топтати свою стежку.
идти своим чередом (порядком, обычаем) іти, піти своїм звичаєм (своєю чергою), іти, піти собі.
идти, пойти с поклоном см. идти, пойти на поклон.
идти, пойти с сумой (с шапкой) см. идти, пойти по миру.
и думать забыть і гадки не мати, і думати забути (не думати).
и думать нечего разг. і думати нічого (немає чого, нема чого), і думати не гадати, шкода й гадки.
иерархическая лестница книжн. ієрархічна драбина, ієрархічні східці.
иератическое письмо лингв. ієратичне письмо.
иерихонская труба шутл. ієрихонська труба.
иероглифическая надпись филол. ієрогліфічний напис.
избавить от смерти кого урятувати (вирятувати, порятувати; розм. відволати) від смерті кого.
избавить от хлопот звільнити (увільнити, вибавити) від клопоту, позбавити клопоту (розм. мороки).
избавиться от опасности уникнути (збутися, позбутися) небезпеки.
избавиться от смерти урятуватися від смерті.
избавьте меня от назиданий книжн. дайте мені спокій з вашими повчаннями (напучуваннями), увільніть (звільніть, пощадіть) мене від ваших повчань (напучень).
избегать, избежать и избегнуть вопроса уникати, уникнути (обминати, обминути, оминати, оминути) питання, ухилятися, ухилитися від питання.
избегать знакомых уникати (обминати, оминати, цуратися; розм. сахатися) знайомих.
избегать, избежать и избегнуть наказания уникати, уникнути покарання (кари), док. утекти від покарання (кари).
избежать опасности уникнути (утекти) небезпеки, обминути (оминути) небезпеку.
избиение младенцев шутл. побиття дитят (дитинчат).
избирательная компания виборча компанія.
избирательное действие лекарств вибірна дія ліків.
избирательный округ виборчий округ.
избирательный участок виборча дільниця.
избирательный ценз виборчий ценз.
избирать, избрать депутата обирати, обрати депутата.
избитая дорога (тропа, колея), избитый путь уторована (бита) дорога (стежка, колія), уторований (битий) шлях.
избитое выражение утертий (заяложений) вислів.
избитый путь см. избитая дорога.
избитый сюжет заяложений (утертий) сюжет.
избранное общество добірне (обране, вибране) товариство.
избранные сочинения вибрані твори.
избранный круг людей вибране (обране, добірне) коло людей.
из бывших кто ирон. з колишніх хто.
избыток сил (чувств, счастья) надмір сил (почуттів, щастя).
и звания нет кого, чего, кому, чему перен. разг. і сліду (і звання) немає (нема) кого, чого.
изведать много горя зазнати (звідати, скуштувати) багато горя (лиха, гіркої); розм. спізнати, почім (почому) ківш лиха, випити ківш лиха.
из вежливости для (із) ввічливості, для годиться.
изверг рода человеческого разг. недолюдок, недолюд, нелюд.
известковый завод вапняний завод.
известковый шпат мин. вапнистий шпат.
известное дело разг. відома (певна) річ; звичайно, звісно.
известный писатель відомий письменник.
извещение о получении повідомлення про отримання (про одержання).
извиваться ужом (как уж, змеёй, как змея) витися (звиватися) в’юном (як в’юн, гадюкою, як гадюка).
извилины головного мозга звивини (закрутки) головного мозку.
извилистая дорога звивиста (покручена) дорога.
извините (простите) за беспокойство вибачте (вибачайте, пробачте) за турботу (за турботи, за клопіт, що потурбував).
извините за выражение вибачте (вибачайте, пробачте, даруйте) на [цьому, цім] слові.
извините меня! вибачте (пробачте) мені!, даруйте!
извините, пожалуйста! вибачте (пробачте), будь ласка!
извлекать (вынимать) из-под спуда витягати (виймати) з-під спуду (на світ Божий).
извлекать, извлечь корень мат. добувати, добути корінь.
извлекать, извлечь на свет витягати і витягувати, витягти і витягнути (видобувати, видобути) на світло [денне].
извлекать, извлечь пользу (выгоду) из кого-чего здобувати, здобути (недок. мати) користь (вигоду, пожиток), витягати, витягти і витягнути користь з кого-чого.
извлекать, извлечь прибыль діставати, дістати (здобувати, здобути, недок. мати) прибуток.
извлекать, извлечь урок см. выносить, вынести урок.
извлечение из протокола витяг з протоколу.
изволь (извольте) радоваться вводн. сл. разг. от тобі [й] маєш, ось маєте.
извольте слушать будь ласка (прошу) слухайся; слухайся.
извращать, извратить слова перекручувати, перекрутити слова.
извращать, извратить факты перекручувати, перекрутити факти.
извращение вкуса зіпсуття смаку.
извращение истины перекручення (перекручування, викривлення, викривляння) істини.
извращение обмена физиол. порушення обміну.
извращённый вкус зіпсований (ненормальний) смак.
из глаз скрыться (исчезнуть, пропасть) з очей (з-перед очей) зникнути (згинути, щезнути).
из глубины веков з глибини (з далечі) віків (століть); розм. з давніх-давен, з давнього-давна.
из (от) глубины души (сердца) від щирого серця, з глибини душі, [аж] із дна душі.
из года в год рік у рік, з року в (на) рік.
изготовка к стрельбе приготування до стрільби.
из границ чего з меж чого.
издавать, издать вопль зойкати, зойкнути, скрикувати, скрикнути.
издавать, издать восклицание скрикувати, скрикнути, вигукувати, вигукнути.
издавать, издать запах пахнути, запахнути, видихати, видихнути запах; розм. пахтіти, запахтіти.
издавать, издать звук видавати, видати звук; (звучать) звучати, прозвучати; (о струне) бриніти, забриніти.
издёрганные нервы разг. пошарпані нерви.
издёрганный человек разг. знервована (засмикана, зашарпана, розшарпана) людина.
издержаться до копейки витратитися (потратитися) до копійки.
издержки обращения витрати обігу.
издержки производства витрати виробництва, виробничі витрати.
из достоверных источников з певних (з вірогідних) джерел.
из другого (не из того) теста перен. разг. з іншого (не з того) тіста.
из другой (не из той) оперы шутл. з іншої (не з тієї) опери; не про те мова (йдеться).
из души воротит см. с души воротит.
изжёванная тема прост. заяложена (утерта, жована-пережована) тема.
изживать, изжить себя (отживать, устаревать) переживати, пережити (зживати, зжити) себе, відживати, віджити своє.
из-за выеденного яйца разг. за масляні вишкварки.
из-за границы з-за кордону.
из-за деревьев леса не видеть см. за деревьями леса не видеть.
из-за куска хлеба заради (ради) шматка хліба.
из-за неосторожности через необережність.
из-за отсутствия кого, чего через відсутність, за браком кого, чого.
из-за того что через те що.
из-за угла з-за рогу.
из кожи (из шкуры) [вон] лезть (вылезать) перен. разг. із шкіри (із шкури) лізти (вилазити, вибиватися, пнутися).
из конца в конец з кінця в кінець, від (з) краю до краю.
из корыстных побуждений з корисливих мотивів (міркувань), для (задля) своєї вигоди (користі).
из края в край см. от края [и] до края.
из кулька в рогожку [попасть] разг. з дощу та під ринву [потрапити], з дранки в перепиранку [вбратися].
излагать, изложить мнение викладати, викласти думку.
излагать, изложить просьбу викладати, викласти прохання.
излагать, изложить суть вопроса викладати, викласти суть питання.
излечимая болезнь виліковна хвороба.
изливать, излить душу кому, перед кем перен. виливати, вилити душу кому, перед ким.
излишество в еде надмірність у їдї.
излишне говорить о чём зайва річ (зайве) казати (говорити) про що.
излишняя осторожность зайва обережність.
излияния чувств звірення почуттів.
изложение доклада виклад (переказ) доповіді.
излучательная способность випромінювальна здатність.
излучать свет випромінювати світло.
из любви к искусству (бескорыстно) шутл. з любові до справи (до мистецтва).
излюбленное занятие улюблене заняття.
измена родине зрада батьківщини.
изменяемые части речи грам. відмінювані частини мови.
изменять, изменить [самому] себе зраджувати, зрадити [самого] себе.
изменяться, измениться в лице змінюватися, змінитися (перемінюватися, перемінитися) на обличчі (на лиці, на виду, з лиця).
измерительный (мерительный) прибор вимірювальний (вимірний) прилад.
измерять, измерить взглядом (взором, глазами) вимірювати і виміряти, виміряти (змірювати, зміряти, недок. міряти) поглядом (очима).
из милости чьей з ласки чиєї.
измождённый вид виснажений (змарнілий, знесилений) вигляд.
из молодых, да ранний разг. молодий (з молодих), та ранній, мале курча, та вже летюче.
измором (на измор) брать, взять кого разг. зморювавши, зморивши, виморювавши, виморивши кого, домагатися, домогтися свого.
изначальный смысл книжн. первісний зміст.
и значит см. а значит.
из ничего з нічого.
износ оборудования спрацювання (зношення, спрацьованість) устаткування (обладнання, оснащення).
износу (износа) нет см. сносу нет.
изнурительная болезнь виснажлива хвороба.
изнурительный переход виснажливий (утомний) перехід.
изнывать от жажды знемагати (мучитися, мліти, томитися) від спраги.
изобличать, изобличить во лжи кого викривати, викрити (виявляти, виявити) брехню чию; розм. виводити, вивести на чисту воду кого.
изображать мрачными красками (в мрачных красках) см. писать мрачными красками.
изображать собой (собою) (являться чем-либо) являти (становити) собою.
изобразительное искусство образотворче мистецтво.
изобразительные возможности зображальні (зображувальні) можливості.
изобразительные средства языка мовні засоби зображення, зображальні (зображувальні) засоби мови.
изобретать, изобрести велосипед разг. винаходити, винайти велосипед.
изо всей мочи см. во всю мочь.
изо всех сил, изо всей силы, что было сил щосили, з усієї сили, з усіх сил, щодуху, що (скільки) є сили (сил, духу).
из огня да в полымя [попасть] разг. з вогню та в полум’я, з дощу та під ринву [потрапити].
из одного гнезда з одного (з того самого) гнізда.
из одного теста перен. разг. з одного тіста, одного поля ягода, одного тіста книш.
изо дня в день день у день, день при дні; (каждый день) щодня.
изолированная комната ізольована кімната.
изоляционная лента эл. ізоляційна стрічка; ізоляція.
изорвать в клочья (в клочки) порвати (подерти) на клапті (на шматки); пошматувати.
изощряться, изощриться в мастерстве досягати, досягти успіхів у майстерності.
из памяти [вон] выскочило см. из ума [вон] выскочило.
из первых рук [получить] з перших рук, з першої руки [отримати, одержати].
из первых уст слышать, услышать (сов. узнать) з перших вуст (уст) чути, почути (док. дізнатися).
из-под [самого] носа (носу) у кого [взять, убежать] разг. з-під (з-перед) [самого] носа в кого [взяти, втекти].
из-под палки разг. з примусу.
из-под полы [покупать или продавать] з-під поли [купувати або продавати].
из поколения в поколение, от поколения к поколению з покоління в покоління, від покоління до покоління.
из приличия см. для приличия.
из пушки не прошибёшь (не пробьёшь) см. пушкой не прошибёшь.
из пушки (из пушек) по воробью (по воробьям) стрелять (палить) перен. разг. з гармати по горобцях (на горобців) стріляти (гатити), на комара з дрючком, а на вовка з швайкою йти, на муху з обухом іти.
из (с) пятого на десятое [говорить, рассказывать] разг. з п’ятого на десяте, п’яте через десяте, через п’яте-десяте [говорити, розповідати].
из рамок чего з меж, за межі чого.
израсходовать запасы витрачати, витратити запаси.
из расчёта з розрахунку.
из робкого десятка см. из трусливого десятка.
из рода в род з роду в рід, з покоління в (до) покоління.
изрубить в капусту перен. разг. посікти (порубати, побити) на капусту.
из рук [всё] валится у кого з рук [усе] падає в кого; розм. робить як мокре горить хто.
из рук в руки, с рук на руки з рук у руки.
из рук выпускать, выпустить з рук випускати, випустити.
из рук [вон] плохо разг. а) (прич.: очень плохо) зовсім (украй, аж надто, дуже) погано, нікуди не годиться; розм. препогано, геть кепсько; б) (прил.: очень плохой) украй поганий; розм. препоганий.
из ряда вон выходящий разг. незвичайний, надзвичайний, неабиякий; (небывалый) нечуваний, небувалий.
изрядная сумма денег разг. чимала (розм. добряча) сума грошей.
из своей среда з-поміж себе, з свого середовища.
из сказанного следует із сказаного виходить (випливає).
из сожаления, из сострадания к кому з жалю, з жалості до кого, жаліючи кого.
из (ради) спортивного интереса перен. заради спортивного інтересу.
из стороны в сторону з одного боку в другий, то в один бік, то в другий.
из того же теста разг. з того самого тіста.
из трусливого (из робкого) десятка з боязких, з полохливих, боязкий, боягуз.
из угла в угол [ходить; разг. слоняться] з кутка в куток [ходити; розм. тинятися].
из ума (из памяти) [вон] выскочило разг. з голови (з пам’яті) [геть] вискочило (вилетіло).
изумительный талант надзвичайний (винятковий) талант (хист).
из уст кого, чьих [узнать, услышать] з вуст, з уст кого, чиїх [дізнатися, довідатися, почути].
из уст в уста з вуст у вуста, від вуст до вуст, з уст в уста, від уст до уст.
изучать, изучить вопрос вивчати, вивчити питання.
из числа кого, чего з числа, з-поміж кого, чого.
из шкуры [вон] лезть (вылезать) см. из кожи [вон] лезть.
изъявительное наклонение грам. дійсний спосіб.
изъявления благодарности висловлення (висловлювання) подяки (вдячності).
изъявлять, изъявить желание заявляти, заявити про своє бажання, виявляти, виявити (висловлювати, висловити) бажання, зголошуватися, зголоситися; док. розм. зохотитися.
изъявлять, изъявить согласие давати, дати згоду, погоджуватися, погодитися.
изъяснительное предложение грам. з’ясувальне речення.
изъясняться, изъясниться в любви освідчуватися, освідчитися [в коханні].
изъясняться на многих языках розмовляти (говорити) багатьма мовами.
изъятие из общего правила книжн. виняток із загального правила.
изымать, изъять из обращения вилучати, вилучити з обігу.
изымать, изъять из употребления вилучати, вилучити з ужитку.
изысканные манеры вишукані (витончені) манери.
изысканный вкус витончений смак.
изыскивать, изыскать меры книжн. добирати, дібрати (знаходити, знайти) способи.
изыскивать, изыскать ресурсы книжн. вишукувати, вишукати (виявляти, виявити) ресурси.
изыскивать, изыскать средства вишукувати, вишукати засоби (денежные: кошти).
из этого следует з цього виходить (випливає).
изящная литература (словесность) уст. художня література; розм. красне письменство.
изящная обувь гарне (елегантне) взуття.
изящные искусства уст. образотворчі мистецтва й музика; розм. красні мистецтва.
и иже с ним (с ними) ирон. і прибічники, і компанія.
и калачом не заманишь (не выманишь) см. калачом не заманишь.
и капли во рту не было разг. і крихти (і ріски, і росинки) в роті не було.
и карты в руки кому перен. і карти в руки кому.
и концы в воду разг. і кінці в воду, і сліду не залишилося (не лишилося).
и кончен бал см. кончен бал.
"и" краткое лингв. й (йот).
и ладно и складно і до ладу і до прикладу.
или же або ж.
или не… чи не…
или я знаю? разг. чи (хіба, чи ж, або) я знаю?
иллюзорные надежды ілюзорні надії.
имеется в виду см. имелось в виду.
имеется возможность є можливість.
имеется в продаже є у продажу.
имелось (имеется) в виду малося (мається) на увазі (на думці).
именительный падеж грам. називний відмінок.
именитый писатель славетний (славнозвісний) письменник.
именное склонение грам. відмінювання імен, іменне відмінювання.
именной полис іменний поліс.
именной список іменний список.
именной указатель іменний покажчик, покажчик імен.
именной чек іменний чек.
именно такой саме такий; розм. отакий.
именно тогда саме тоді; розм. отоді.
иметь большое значение мати велике значення (велику вагу), багато важити.
иметь большое распространение мати велике поширення, бути дуже поширеним.
иметь в виду (предполагать) мати на увазі (на меті, на думці); (иметь намерение) мати намір, збиратися.
иметь [большой] вес мати [велику] вагу, мати [велике] значення, важити.
иметь виды на кого-что розраховувати, сподіватися на кого-що.
иметь вкус к чему мати смак (нахил, вподобання) до чого, кохатися (милуватися) в чому.
иметь власть над кем-чем мати владу над ким-чим.
иметь в мыслях что мати на думці (в думці) що.
иметь возможность мати можливість (змогу, спроможність, спромогу).
иметь в своём распоряжении мати у своєму розпорядженні.
иметь голову [на плечах] мати голову [на плечах, на в’язах].
иметь дело с кем-чем мати справу з ким-чим.
иметь доброе имя мати добре ім’я (добру славу).
иметь (держать) зло на кого сердитися, злитися на кого.
иметь значение мати значення; (весить) важити // иметь исключительно большое значение мати винятково (надзвичайно) велике значення.
иметь зуб на (против) кого разг. мати зуб проти (на) кого, точити зуби (зуб) на кого.
иметь камень за пазухой см. держать камень за пазухой.
иметь касательство к кому-чему стосуватися кого, чого, мати причетність до кого-чого.
иметь кусок хлеба мати шматок хліба.
иметь место (случаться, совершаться) траплятися, ставати, мати місце; (происходить) відбуватися; (бывать, быть) бувати, бути.
иметь обыкновение мати звичай (звичку).
иметь первое место мати перше місце.
иметь под рукой что мати під руками (під рукою, напохваті) що.
иметь поползновение (что сделать) книжн. намірятися; (покушаться) замірятися; (пытаться) пробувати.
иметь право мати право.
иметь преимущество мати перевагу.
иметь пристрастие см. питать пристрастие.
иметь [сильную] руку где перен. мати [сильну] руку де.
иметь (держать) сердце на кого разг. гніватися, сердитися, мати гнів (жаль) на кого, мати серце на (проти) кого.
иметь соприкосновение с кем стикатися з ким; (иметь связь — ещё) мати зв’язок з ким.
иметь судимость мати судимість.
иметь твёрдую почву под ногами мати твердий ґрунт (грунт) під ногами.
иметь тесные контакты мати тісні контакти.
иметь хождение где, среди кого книжн. бути в обігу, мати обіг де.
иметь целью мати на меті (метою).
иметь честь мати честь (за честь) // имею честь пригласить маю честь запросити.
иметь [все] шансы на что мати [всі] шанси на що.
имеются все основания полагать є всі підстави думати (гадати).
имеются новые сведения є нові відомості.
имеющий уши да слышит ирон. хто має вуха, хай слухає.
имитация под старину імітація під старовину.
иммиграционная квота іміграційна квота.
иммиграция капитала іміграція капіталу.
иммунитетные привилегии імунітетні привілеї.
иммунная реакция организма імунна реакція організму.
импонировать своим слушателям імпонувати своїм слухачам.
импортная квота імпортна квота.
импортная пошлина імпортне мито.
импульсивная натура імпульсивна натура.
импульсивные движения імпульсивні рухи.
имущественное положение майновий стан.
имущественное право майнове право.
имущественные отношения майнові відносини.
имущественный налог майновий податок.
имущественный спор майновий спір.
имущественный ценз майновий ценз.
имя [же] им — легион (огромное количество) высок. ім’я [ж] їм — легіон; розм. їх сила-силенна, їх тьма-тьмуща, їх тьма-тьменна.
имя и отчество ім’я та по батькові.
имя прилагательное грам. прикметник.
имя собственное грам. власне ім’я.
имя существительное грам. іменник.
и на (в) глаза не показываться (не попадаться) і на очі не навертатися (не показуватися), і на очі (і у вічі) не дивитися.
и на солнце есть (бывают) пятна і на сонці є (бувають) плями.
и на ум не идёт і на думку не йде (не спадає).
и наутёк (и побежал) разг. і навтіки, і навтікача, і ходу, і гайда.
иначе говоря, иначе сказать вводн. сл. інакше (по-іншому) кажучи.
и нашим и вашим разг. і нашим і вашим.
иная музыка см. музыка не та.
инвалид детства інвалід дитинства.
инвалидная коляска інвалідна коляска.
инвентарный номер інвентарний номер.
индейский петух індик; розм. гиндик.
индекс доходов індекс доходів.
индекс заработной платы індекс заробітної плати (платні).
индексировать стоимость жизни індексувати вартість життя.
индекс розничных цен індекс роздрібних цін.
индивидуальное хозяйство індивідуальне господарство.
ндивидуальные особенности індивідуальні особливості.
индифферентный тон книжн. індиферентний тон.
индоевропейские языки індоєвропейські мови.
и не говори!, и не говорите! разг. і не кажи!, і не кажіть!, і не говори!, і не говоріть!
и не думай!, и не думайте! разг. і не думай!, і не думайте!, і не гадай!, і не гадайте!
и не ночевало что где разг. і не ночувало що де.
и не нюхал см. не нюхал.
и не пахнет чем перен. разг. і не пахне чим.
и не подумаю і не подумаю.
и не помышляй, и не помышляйте о чём книжн. і не думай, і не думайте про що; розм. і гадки не май (не майте), і в гадці не май (не майте), і в голову не покладай (не покладайте) чого.
и не пошевельнуться і не поворухнутися; (не реагировать) розм. і вухом не повести.
инертные газы хим. інертні гази.
и [во сне] не снилось (не грезилось) кому і [вві сні] не снилося, і не снилося і не мріялося кому, і не снив хто.
инженерно-технические работники інженерно-технічні працівники.
и никаких см. без никаких.
и никаких гвоздей разг. та й край, і край, та й годі, та й квит, і ніякого нічого.
инициативная группа ініціативна група.
инкорпорация законов юр. інкорпорація законів.
инкорпорирующие языки лингв. інкорпоруючі мови.
инкубационный период інкубаційний період.
инновационный банк іноваційний банк.
иное дело см. другое дело.
иной коленкор см. другой коленкор.
иной раз см. другой раз.
инородное тело мед., перен. сторонній предмет.
и носа не показывать, не показать разг. і носа не потикати, не поткнути (не являти, не явити, не показувати, не показати).
иностранная валюта іноземна валюта; інвалюта.
иностранная фирма іноземна фірма.
иностранное подданство іноземне підданство.
иноязычное население іномовне (чужомовне) населення.
иноязычные слова и обороты іншомовні (чужомовні) слова й вислови (й звороти).
инспектор по кадрам інспектор з кадрів.
инспектор по охране труда інспектор з охорони праці.
инспектор по технике безопасности інспектор з техніки безпеки.
инспекционная поездка інспекційна поїздка.
инспекция по делам несовершеннолетних інспекція у справах неповнолітніх.
инспирировать беспорядки книжн. інспірувати заворушення.
инстинктивное движение інстинктивний рух (відрух).
институт повышения квалификации інститут підвищення кваліфікації.
инструктивное письмо інструктивний лист.
инструктор по плаванию інструктор з плавання.
инструкция по эксплуатации машины інструкція для (щодо) експлуатації машини.
инструментальная музыка інструментальна музика.
инсценировать нападение інсценувати напад.
инсценировать повесть інсценувати повість.
интегральное исчисление мат. інтегральне числення.
интеллектуальные запросы інтелектуальні запити.
интенсивность труда інтенсивність праці.
интенсифицировать труд інтенсифікувати працю.
интересная мысль цікава думка.
интересно знать кому цікаво знати кому, цікавий знати хто.
интригующие подробности цікаві подробиці.
инфекционные болезни (заболевания) інфекційні хвороби (захворювання).
инфракрасное излучение физ. інфрачервоне випромінювання.
инфракрасные лучи физ. інфрачервоні промені; (збірне) інфрачервоне проміння.
инфраструктура города спец. інфраструктура міста.
инфраструктура общества спец. інфраструктура суспільства.
инцидент исчерпан інцидент вичерпано.
иными словами см. другими словами.
ионизирующее излучение физ. іонізувальне (іонізуюче) випромінювання.
ионический диалект лингв. іонійський діалект.
ионический ордер (стиль) (в архитектуре) іонічний ордер (стиль).
и погибели нет см. пропасти нет.
и поделом ему разг. так йому й треба.
и помина (и помину, и в помине) нет (не было) о ком-чём разг. а) (уже и не вспоминают) і згадки (і спомину) немає (нема, не було) про кого-що; б) (совсем нет, не было) і сліду немає (нема, не було); розм. і в заводі немає (нема, не було), немає (нема, не було) й заводу кого, чого.
и понюхать не давать, не дать і понюхати не давати, не дати.
и [то] правда та й справді.
и пропасти нет см. пропасти нет.
и прочее та інше, і інше, і таке інше.
и речи (и разговора) быть не может (нет) о нём разг. і мови немає (нема), і мови (і розмови) бути не може про що.
ирония судьбы іронія долі.
иррегулярные войска іррегулярні війська.
искажать, исказить факты перекручувати, перекрутити (викривляти, викривити) факти.
искательный взгляд підлесливий погляд.
искатель приключений шукач пригод; (авантюрист) авантюрист, авантурник; розм. пройдисвіт.
искать вчерашний день (вчерашнего дня) шутл. шукати вчорашнього дня.
искать и находить, найти исход в чём давати, дати собі раду (пораду), док. зарадити (порадити) собі з чим.
искать — не сыскать разг. шукати — не знайти (не відшукати).
искать популярности домагатися (шукати) популярності.
искать расположения чьего шукати прихильності (ласки) в кого.
искать случая шукати нагоди.
искать счастья шукати щастя (долі; розм. щастя-долі).
исключать, исключить возможность ошибки виключати, виключити можливість помилки.
исключать, исключить из института виключати, виключити з інституту.
исключать, исключить из списков виключати, виключити із списків.
исключительная лицензия виключна ліцензія.
исключительная собственность виключна власність.
исключительное пользование виключне користування.
исключительное право виключне право.
исключительно одарённый человек винятково (надзвичайно) обдарована (талановита) людина.
исключительные законы виняткові закони.
исключительные меры виняткові заходи.
исключительный случай винятковий (надзвичайний) випадок, надзвичайна пригода.
исковая давность юр. позовна давність, задавнений позов.
исковая сторона юр. позовна сторона.
исковое заявление юр. позовна заява.
исковые требования юр. позовні домагання.
искомая величина мат. шукана величина.
искомый вывод шуканий висновок.
исконные жители книжн. давні (прадавні) жителі (мешканці).
ископаемые животные викопні тварини.
ископаемые растения викопні рослини.
искренне благодарен щиро (прещиро) дякую (вдячний).
искреннее признание щире зізнання.
искренняя благодарность щира вдячність.
искровой разряд эл. іскровий розряд.
искры из глаз посыпались разг. [аж] іскри з очей посипалися (полетіли), [аж] свічки (зірниці) в очах засвітилися.
искупать, искупить вину чем спокутувати, спокутати провину (вину) чим.
искусный в чём вправний у чому, удатний (дотепний) до чого, на що.
искусственное дыхание штучне дихання.
искусственное питание штучне харчування.
искусственные алмазы штучні алмази.
искусственный свет штучне світло.
искусственный смех удаваний (роблений) сміх.
искусственный спутник штучний супутник.
искусство для (ради) искусства мистецтво для (заради) мистецтва; розм. штука для (заради) штуки.
искушать (испытывать) судьбу спокушати (випробувати, випробовувати) долю.
и след простыл (пропал) см. след простыл.
и слуху нет і чутка пропала.
и слышать не хочет см. слышать не хочет.
и смех и горе см. смех и горе.
и смех и грех см. смех и грех.
испитой вид разг. виснажений (змарнілий) вигляд; розм. засмоктаний (пропитии) вигляд.
испокон века (веку, веков) споконвіку, споконвіків, споконвічно, справіку; розм. зроду-віку, зроду-звіку, від віків, відколи (як) світ світом.
исполнение долга виконання (виконування) обов’язку.
исполнение желаний здійснення (справдження) бажань; (удовлетворение) задоволення бажань.
исполнимая просьба здійсненне (здійсниме) прохання.
исполнительная власть виконавча влада.
исполнительный документ виконавчий документ.
исполнительный комитет виконавчий комітет.
исполнительный лист юр. виконавчий лист.
исполнительный работник ретельний (старанний, справний) працівник.
исполнительская дисциплина виконавська дисципліна.
исполнять, исполнить волю чью виконувати, виконати (чинити, учинити; док. розм. уволити) волю чию.
исполнять, исполнить (осуществлять, осуществить) желание виконувати, виконати (здійснювати, здійснити, справджувати, справдити, чинити, учинити; док. розм. уволити) бажання.
исполняющий обязанности виконавець обов’язків, виконуючий обов’язки; (заместитель) заступник.
использовать опыт використати досвід.
испортить всю музыку (навредить) разг. зіпсувати всю музику.
испорченные продукты зіпсовані продукти.
исправительно-трудовая колония виправно-трудова колонія.
исправительные меры виправні заходи.
исправный механизм справний механізм.
исправный работник старанний (сумлінний) працівник.
испрашивать, испросить разрешение прохати, попрохати (просити, попросити) дозволу.
испускать аромат (запах) видихати аромат (пахощі, запах), пахнути.
испускать, испустить вздох зітхати, зітхнути.
испускать, испустить дух (последний вздох) (умирать) уст. випускати, випустити (спускати, спустити) дух, пускатися, пуститися духу; док. розм. сконати.
испускать, испустить крик скрикувати, скрикнути, кричати, закричати.
испускать свет випромінювати світло.
испускать, испустить стон стогнати, застогнати.
испытанный друг випробуваний (вірний, надійний, певний, щирий) друг.
испытательный срок випробний (іспитовий) термін (строк).
испытать на своём (на собственном) горбу разг. зазнати на своєму (на власному) горбу, відчути на своїй (на власній) шкурі; зазнати на собі.
испытывать, испытать бедствие зазнавати, зазнати бідування (злигоднів, нещастя).
испытывать, испытать (чувствовать, почувствовать) влечение к чему відчувати, відчути (почувати, почути) потяг до чого.
испытывать, испытать затруднения зазнавати, зазнати труднощів.
испытывать, испытать много горя зазнавати, зазнати багато горя (лиха).
испытывать, испытать наслаждение зазнавати, зазнати насолоди (втіхи).
испытывать, испытать нужду в ком-чем потребувати кого, що.
испытывать судьбу см. искушать судьбу.
испытывать, испытать удовольствие от кого-чего зазнавати, зазнати насолоди (втіхи) від кого-чого, утішатися і тішитися, утішитися ким, чим.
исследование спроса дослідження (вивчення) попиту.
исследования в области физики дослідження в галузі фізики.
исследовательская работа дослідна (дослідницька) робота.
исследовательский институт дослідний інститут.
и старый и малый, и стар и мал (и млад) старі й малі, старе й мале, старі й молоді, геть усі; розм. чисто всі, геть-чисто всі.
истекать, истечь кровью сходити, зійти (стікати, стекти) кров’ю.
истекший год минулий рік.
истекший день минулий (учорашній) день.
истинная правда щира правда.
истинное раскаяние щире каяття.
истинное солнечное время астр. справжній сонячний час.
истинный горизонт астр. справжній горизонт.
истинный друг щирий друг.
истоки [первобытной] культуры джерела (початок) [первісної] культури.
истоки реки початки (витоки, верхів’я) річки (ріки).
истоки цивилизации джерела (початок) цивілізації.
исторические лица історичні особи.
исторические решения історичні рішення.
исторический факт історичний факт.
история болезни історія хвороби.
история работает см. время работает.
источник опасности джерело небезпеки.
источник питания техн. джерело живлення.
истощение почвы виснаження ґрунту (грунту).
истощение припасов вичерпання (вичерпування) припасів.
истощение средств вичерпання (вичерпування) засобів (денежных: коштів).
истребительная авиация винищувальна авіація.
исходатайствовать пособие офиц. поклопотатися про допомогу.
исход болезни кінець хвороби.
исход борьбы результат (наслідок, наслідки) боротьби.
исходить из предположения виходити з припущення.
исходная точка вихідна точка.
исходное сырьё вихідна сировина.
исходный пункт вихідний пункт.
исходя из чего виходячи з чого.
исходящая бумага офиц. вихідний папір.
исходящий номер офиц. вихідний номер.
исчадие ада уст. виплодок (породження) пекла, пекельне кодло.
исчезать, исчезнуть из виду (из глаз, с глаз) см. скрываться, скрыться из виду.
исчезать, исчезнуть (сходить, сойти) с горизонта чьего перен. зникати, зникнути з обрію (з горизонту) чийого.
исчезать, исчезнуть со света (с лица земли) зникати, зникнути (щезати, щезнути) з лиця землі, док. зійти зі світу.
исчерпать все средства вичерпати всі засоби.
исчерпать себя вичерпати себе.
исчерпывающий ответ вичерпна відповідь.
итак, вопрос решён отже, питання вирішено.
и так далее і так далі; тощо.
и так и сяк (и этак) разг. і так і сяк.
и там и сям разг. і там і тут.
и то (действительно) і справді // и то — он мог ошибиться і справді — він міг помилитися.
итоговая сумма підсумкова сума.
итоговые цифры підсумкові цифри.
и то и сё см. то да сё.
и только і тільки.
и тому подобное і таке інше; тощо.
и то сказать разг. дійсно, справді.
и тот и другой і той і інший.
и то хлеб разг. і те (то) хліб.
и точка разг. та й годі.
и усом не вести, не повести см. в ус [себе] не дуть.
и ухом (даже ухом) не ведёт кто разг. і за вухом не свербить кому, і вухом не веде, і гадки (і в гадці) не має хто, ані (ні) гадки кому.
и ходу разг. і ходу, і закивав п’ятами.
и хочется и колется шутл. і хочеться і колеться, і кортить і страшно, і сюди гаряче і туди боляче.
и (да и) шабаш разг. і (та й) край, та й годі.
и шатко и валко разг. дуже погано, гірше не буває.
ишь (вишь) какой! разг. бач який!, чи [ти] ба!, чи [ти] бач який!
ишь (вишь) ты! разг. чи [ти] бач (ба)!; (как бы не так) розм. як би не так!
ищи (догоняй) ветра в поле разг. шукай (лови, доганяй) вітра в полі.
ищите и найдёте (уст. и обрящете) шукайте і знайдете.

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License