С

садиться, сесть в калошу (в галошу) перен. разг. сідати, сісти в калошу (в галошу).
садиться, сесть в лужу перен. разг. сідати, сісти в калюжу, док. сісти маком.
садиться, сесть за стол сідати, сісти до столу.
садиться, сесть на голову кому перен. разг. сідати, сісти (вилазити, вилізти) на голову кому.
садиться, сесть на мель сідати, сісти на мілину (на мілизну).
садиться, сесть (взбираться, взобраться) на своего (на любимого) конька, сов. оседлать своего [любимого] конька разг. сідати, сісти на свого (на улюбленого) коника (конька), док. осідлати свого коника (конька).
садиться, сесть на шею кому перен. разг. сідати, сісти на шию кому.
садиться, сесть не в свой сани перен. разг. сідати, сісти не в свої сани, док. не в свої взутися.
садковое хозяйство а) (для откармливания животных) сажове (сажкове) господарство; б) (рыбное) сажалкове господарство.
садоводческое общество (товарищество) садівницьке (садівниче) товариство.
садовый участок садова ділянка.
сажать, посадить в калошу (в галошу) кого перен. разг. саджати, посадити (садовити, посадовити) в калошу (в галошу), заганяти, загнати на слизьке кого.
с азов [начинать, делать] розм. з азів [починати, робити].
сальдо торгового баланса бухг. сальдо торговельного (торгового) балансу.
сальная железа анат. сальна залоза.
сальное пятно масна пляма.
сальности говорить говорити сальності (масні речі).
сальный анекдот масний (сальний) анекдот.
сам (сама, самб) за себя говорит сам (сама, саме, само) за себе говорить.
сами с усами, сам с усам разг. самі з головою (з розумом), самі маємо голову (розум), самі не в тім’я биті.
[и] сам не рад сам не радий (не рад).
сам не свой разг. сам не свій, сам не при собі, як (мов, якийсь) не свій.
самобранная скатерть (в сказках) скатерть-самобранка.
самовольная застройка самовільна (самочинна) забудова.
самовольные действия самовільні дії.
самое большее найбільше, якнайбільше, щонайбільше.
самое время саме (якраз) час (пора).
самое позднее разг. найпізніше, якнайпізніше, щонайпізніше.
самозаписывающий прибор самозаписувальний прилад.
самопроизвольное деление ядер физ. самочинний (спонтанний) поділ ядер.
самопроизвольное зарождение биол. самовільне зародження; самозародження.
само собой [разумеется] разг. звичайно, зрозуміло, звичайна (певна) річ, само собою [зрозуміло, розуміється].
самострельное оружие самострільна зброя.
сам (сама, самб) по себе разг. сам (сама, саме, само) по собі.
сам себе голова (господин, хозяин) сам собі голова (пан, господар).
сам (сама, само) собой разг. сам (сама, саме, само) собою.
самые разные найрізноманітніші.
самый глубокий найглибший, якнайглибший, щонайглибший.
самый младший наймолодший, якнаймолодший, щонаймолодший.
самый последний человек см. последний человек.
сангвинический темперамент сангвінічний темперамент.
сандаловое дерево бот. сандалове (санталове) дерево.
санитарная техника санітарна техніка; сантехніка.
санитарное состояние города санітарний стан міста.
санитарно-эпидемиологическая станция санітарно-епідеміологічна станція; санепідемстанція.
санитарный надзор санітарний нагляд.
санитарный пропускник санітарний пропускник; санпропускник.
сапожная мастерская шевська майстерня; чоботарня.
сапожная щётка щітка для взуття.
сапожный крем крем для взуття.
сапфическая строфа поэт. сапфічна строфа.
сардонический смех книжн. сардонічний сміх.
сахарная болезнь мед. цукрова хвороба, [цукровий] діабет.
сахарная пудра цукрова пудра.
сахарная свёкла цукрові буряки.
сахарные речи перен. медові (солодкі) слова (речі).
сахарный завод цукровий завод; цукроварня.
сахарный тростник бот. цукрова тростина.
сахарный песок цукор-пісок.
сбавлять, сбавить вес (в весе) скидати, скинути (знижувати, знизити, зменшувати, зменшити) вагу, зменшуватися, зменшитися у вазі.
сбавлять, сбавить скорость зменшувати, зменшити швидкість.
сбавлять, сбавить спеси см. сбивать, сбить спесь.
сбавлять, сбавить тон знижувати, знизити тон.
сбавлять, сбавить цену зменшувати, зменшити (знижувати, знизити) ціну.
сберегательная книжка ощадна книжка; ощадкнижка.
сберегательный банк ощадний банк; Ощадбанк.
сбивать, сбить с панталыку см. сбивать, сбить с толку.
сбивать, сбить спесь с кого, сбавлять, сбавить спеси кому разг. збивати, збити пиху з кого, кому.
сбивать, сбить с пути (с дороги) збивати, збити з [доброї] дороги (з [доброго] шляху), збивати, збити на манівці.
сбивать, сбить с толку (с панталыку) кого разг. збивати, збити з пантелику (з пуття), спантеличувати, спантеличити кого.
сбиваться, сбиться с ног перен. разг. збиватися, збитися з ніг, відбігати, відбігти ноги.
сбиваться, сбиться с ноги (в строю) збиватися, збитися з ноги.
сбиваться, сбиться с панталыку разг. збиватися, збитися з пантелику, спантеличуватися, спантеличитися.
сбиваться, сбиться с пути (с дороги) збиватися, збитися з дороги (з шляху, на манівці’), док. заблукати, заблудити, заблудитися, зблудити, зблудитися.
сбитые сливки збиті вершки.
с благодарностью з удячністю, з подякою, з дякою, удячно.
с блеском (превосходно) блискуче, чудово.
с Богом! з Богом!
сбоку припёка (припёку) погов. п’яте колесо до воза, приший кобилі хвіст.
сболтнуть лишнее см. сказать лишнее.
с больной головы на здоровую валить и сваливать, свалить разг. з дурної голови на людську (з хворої голови на здорову) валити.
с большим скрипом см. со скрипом.
с большим старанием дуже старанно, з великою старанністю.
с большим трудом на превелику силу (розм.).
с большим (с великим) удовольствием з приємністю, з великим задоволенням, з дорогою душею; (охотно) охоче, розм. залюбки.
с большого ума ирон. з великого розуму.
с большой буквы з великої літери (букви).
с большой охотой охоче; розм. залюбки.
с болью в сердце (в душе) з болем у серці (в душі), з болем серця (душі).
сборник задач збірник задач.
сборник стихов збірка віршів.
сборное домостроение збірне домобудування.
сборный дом збірний будинок.
сборный пункт збірний пункт.
с бородой (об анекдоте, сообщении) шутл. з бородою.
сборочный цех складальний цех.
сбор подписей збирання підписів.
с бору да с сосенки, с бору по сосенке разг. звідусіль потрошку; звідки трапиться.
сбор урожая збирання врожаю.
сбрасывать, сбросить [с себя] маску скидати, скинути (знімати, зняти) [з себе] маску (машкару).
сбрасывать, сбросить (скидывать, скинуть) со счёта (со счетов) скидати, скинути з рахунку.
сбрасывать, сбросить (скидывать, скинуть, сваливать, свалить) с плеч скидати, скинути (звалювати, звалити) з плечей (з пліч).
с брата [взять, получить] разг. з брата [взяти, отримати, одержати].
с (в) булавочную головку як макове зернятко, як піщинка; розм. малюсінький, манюсінький.
с бухты-барахты прост. ні з того ні з сього, знічев’я, ні сіло ні впало; (внезапно) раптом, ураз.
сбывать, сбыть с рук кого, что збувати, збути з рук кого, що.
с быстротой молнии блискавично.
сбытовая кооперация збутова кооперація.
сбыточное ли [это] дело? прост. чи це можлива річ?
свадебное платье весільна сукня.
свайная постройка будівля на палях.
сваливать, свалить вину см. валить вину.
сваливать, свалить [всё] в одну кучу см. валить [всё] в одну кучу.
сваливать, свалить всё на других см. валить всё на других.
сваливать, свалить с ног см. валить с ног.
сваливать, свалить с плеч см. сбрасывать, сбросить с плеч.
сваливаться и валиться, свалиться на плечи кого, чьи перен. лягати, лягти на плечі кого, чиї.
сваливаться и валиться, свалиться с плеч звалюватися, звалитися (спадати, спасти, падати, упасти) з плечей (з пліч).
свалиться от усталости упасти (звалитися) від утоми.
сварной шов зварений (зварний) шов.
с вашего позволения (разрешения) з вашого дозволу.
сведение счетов зведення рахунків.
сведённая сестра зведена сестра.
с ведома чьего, кого з відома чийого, кого.
свежая копейка разг. свіжа (жива) копійка.
свежая струя свіжий струмінь.
свежие новости свіжі новини.
свежий ветер свіжий (холодний) вітер.
с великим удовольствием см. с большим удовольствием.
свергать, свергнуть с престола скидати, скинути з престолу.
сверка документов звірення (звіряння) документів.
сверка счетов звірення (звіряння) рахунків.
сверкать, сверкнуть глазами на кого блискати, блиснути (кресати, креснути) очима на кого.
свернуть (сломать, свихнуть) [себе] шею (голову) скрутити (звернути) [собі] в’язи (голову, шию; розм. карк), зламати [собі] шию (голову); (погибнуть — ещё) розм. накласти головою.
свернуться (сжаться, съёжиться) в клубок (клубком, в ком, комом, в комок, комком), собраться в ком (в комок, комком) скрутитися (зіщулитися, зщулитися, скулитися) в клубок (клубком), згорнутися клубком.
свернуться калачиком (в калачик, кренделем) скрутитися (зібгатися, зігнутися) калачиком (в калачик, бубликом).
сверстники по службе товариші по службі.
свёртывать, свернуть производство згортати, згорнути виробництво.
сверх всего понад усе.
сверх (против) всякого ожидания, сверх всякого вероятия над (понад) усяке сподівання.
сверхзвуковой самолёт надзвуковий літак.
сверх меры, через (чрез) меру, не в меру над (понад, через) міру, надмірно; (чересчур) занадто; (непосильно) над (понад) силу.
сверх нормы понад норму.
сверх плана над (понад) план.
сверх сил над (понад) силу.
сверхсметные ассигнования надкошторисні асигнування.
сверхсметные затраты надкошторисні затрати (витрати).
сверх того понад те.
сверху донизу від (з) верху до низу.
сверху не каплет см. не каплет.
сверхурочная работа надурочна праця.
сверхурочное время надурочний час.
сверхфразное единство грам. надфразна єдність.
свести в гроб (в могилу) см. вогнать в гроб.
с ветерком [прокатать, прокатиться] разг. з вітерцем [прокатати, прокататися].
светиться радостью (лаской, умом) світитися радістю (ласкою, розумом).
светлая голова світла (ясна) голова.
светлая личность світла постать (людина).
светлая неделя церк. великодній тиждень.
светлой памяти світлої пам’яті.
светлые минуты світлі (просвітлі) хвилини.
светлый взгляд ясний (світлий) погляд.
светлый день ясний день.
Светлый праздник церк. Великдень.
светлый ум світлий (ясний) розум, світла (ясна) голова.
свет не клином сошёлся, земля не клином сошлась на ком-чём разг. не тільки світу, що в вікні, світ не клином зійшовся (збігся) на кому-чому.
световое табло світлове табло.
световой сигнал світловий сигнал.
свет померк в глазах кого, чьих світ потьмарився кому.
свет стал не мил кому світ став немилий кому.
свеча зажигания техн. свіча запалювання.
свешивать, свесить голову схиляти, схилити (похиляти, похилити; розм. похнюплювати, похнюпити) голову.
свидетель защиты свідок захисту.
свидетель обвинения свідок обвинувачення (звинувачення).
свидетельские показания свідчення (показання) свідків.
свидетельствовать, освидетельствовать больного оглядати, оглянути хворого.
свидетельствовать в пользу см. говорить в пользу.
свидетельствовать, засвидетельствовать подпись засвідчувати, засвідчити підпис.
свидетельствовать, засвидетельствовать [своё] почтение (уважение) кому уст. засвідчувати, засвідчити (виявляти, виявити, складати, скласти; словесно: висловлювати, висловити) [свою] пошану (повагу) кому.
свидетельство о браке свідоцтво (посвідка) про одруження (про шлюб).
свидетельство о расторжении брака свідоцтво (посвідка) про розірвання шлюбу.
свидетельство о рождении свідоцтво (посвідка) про народження.
с виду см. на вид.
свиная отбивная відбивна із свинини.
свинец на душе (на сердце) у кого перен. [важкий] тягар (камінь) на душі (на серці) в кого.
свинцовая тоска гнітюча туга.
свинцом лечь на сердце (на душу) перен. [важким] тягарем (каменем) лягти на серце (на душу).
свиные глазки прен. свинячі очиці.
свинья свиньёй перен. разг. свиня свинею.
свирепый мороз разг. лютий мороз.
свистать (свистеть) в кулак шутл. трубити в кулак.
свистит в кармане шутл. гуде (вітер свище) в кишені.
свистящие согласные лингв. свистячі приголосні.
свихнуть (свихнуться) с ума см. сходить, сойти с ума.
свихнуть [себе] шею (голову) см. свернуть [себе] шею.
свобода воли свобода волі.
свобода личности свобода особи.
свобода передвижения свобода пересування.
свобода печати свобода друку.
свобода слова свобода слова.
свобода совести свобода совісті.
свободная торговля вільна торгівля.
свободное время вільний час.
свободное предпринимательство вільне підприємництво.
свободное произношение вільна (легка) вимова.
свободный как ветер (как птица) вільний як вітер (як птах).
свободный костюм вільний костюм.
свободный перевод вільний переклад.
свободный художник вільний художник.
свод законов звід (зведення) законів.
сводить, свести (сов. загнать, уложить) в гроб (в могилу) перен. разг. заганяти, загнати в могилу, доводити, довести до могили.
сводить, свести знакомство с кем заводити, завести знайомство, знайомитися, познайомитися з ким.
сводить, свести к нулю зводити, звести до нуля.
сводить, свести концы с концами перен. разг. зводити, звести кінці з кінцями (докупи).
сводить, свести на нет разг. зводити, звести нанівець (нінащо, ні на що).
сводить, свести пятна виводити, вивести плями.
сводить, свести с пьедестала кого перен. зсаджувати, зсадити (знімати, зняти) з п’єдесталу кого.
сводить, свести с ума кого разг. зводити, звести з розуму кого; розм. спантеличувати, спантеличити кого.
сводить, свести счёты с кем зводити, звести рахунки (порахунки), квитатися, поквитатися, док. порахуватися з ким.
сводиться, свестись к нулю зводитися, звестися до нуля, сходити, зійти на нуль (нанівець, на ніщо, [на] нінащо).
сводиться, свестись на нет зводитися, звестися (сходити, зійти, переводитися, перевестися) нанівець (на ніщо, [на] нінащо).
свод летописи зведення літопису.
сводная отчётность зведена звітність.
сводная смета зведений кошторис.
свод неба (небес) см. небесный свод.
сводные дети зведені діти.
сводный баланс бухг. зведений баланс.
сводный план зведений план.
своё возьмёт, своего не упустит кто разг. своє візьме, свого не втратить (не випустить, не подарує) хто.
своевольный отъезд самовільний від’їзд.
своевольный человек свавільна людина; свавільник.
своего не упустит см. своё возьмёт.
своего поля ягода см. одного поля ягода.
своего рода свого роду; (своеобразный) своєрідний; (в известной степени) до певної міри, певною мірою.
своей (собственной) особой (персоной) ирон. власною особою (персоною).
своё на уме у кого своє на думці в кого.
с вожделением высок. з жадобою, з пожадливістю, ласо.
свой кровные см. кровные деньги.
своим (собственным) горбом [зарабатывать, добывать] разг. своїм (власним) горбом (хребтом) [заробляти, добувати, наживати].
своими (собственными) глазами [видеть] на свої (на власні) очі [бачити], своїми (власними) очима [бачити].
своими силами своїми (власними) силами.
своими словами [рассказывать, отвечать] своїми словами [розповідати, відповідати].
своими (собственными) ушами слышать, услышать на власні вуха (своїми вухами) чути, почути.
своим ходом идти своїм ходом іти.
своих не узнаешь разг. своїх не пізнаєш.
свой брат разг. свій брат.
свой парень разг. свій (наський) хлопець, хлопець-друзяка.
свой хлеб есть разг. свій хліб їсти.
с волнением хвилюючись.
сворачивать, свернуть с дороги звертати, звернути з дороги; (уклоняться — ещё) збочувати, збочити.
с воробьиный нос см. с гулькин нос.
с восторгом, с восхищением із захопленням, захоплено.
своя рука своя рука.
с вызовом з викликом.
с выражением [читать, декламировать, петь] виразно (з виразом) [читати, декламувати, співати].
с высоты птичьего полёта з висоти пташиного польоту (льоту).
свыше [моих] сил (возможностей) понад [мої] сили (можливості).
связанная речь невільна мова.
связанные движения зв’язані (невільні) рухи.
связка ключей низка (в’язка) ключів.
связной самолёт зв’язковий літак.
связующее звено сполучна ланка.
связующие вещества зв’язувальні речовини.
связывать, связать (спутывать, спутать, сковывать, сковать) по рукам и [по] ногам кого перен. разг. зв’язувати, зв’язати руки й ноги кому.
связывать, связать руки кому зв’язувати, зв’язати руки кому.
святая истина (правда) свята істина (правда).
святая обязанность святий обов’язок.
святая простота! разг. свята простота (невинність)!
святая (святое) святых высок. свята (святе) святих; найбільша (найдорожча) святиня.
святым духом [жить] шутл. святим духом [жити].
с гаком прост. з гаком // километр с гаком кілометр з гаком.
сгибать и гнуть, согнуть (сов. скрутить) в дугу (в три дуги, в три погибели, в бараний рог) перен. разг. згинати, зігнути в баранячий ріг (в дугу, в три погибелі), док. скрутити в баранячий ріг.
сгибать, согнуть голову перед кем схиляти, схилити голову перед ким.
сгибать спину (шею) см. гнуть шею.
сглаживать, сгладить (стирать, стереть) острые углы перен. стирати, стерти (згладжувати, згладити) гострі кути.
сглаживать, сгладить противоречия згладжувати, згладити (стирати, стерти) суперечності.
с глаз долой [уйти, убраться] разг. геть з-перед очей (з очей) [зійти, піти].
с глазу на глаз, глаз на глаз віч-на-віч, сам на сам, на самоті.
с годами з роками, з літами, з часом.
с году на год разг. з року в рік, щороку.
с головой кто перен. з головою, має добру голову, головатий хто.
с головой погрузиться (окунуться, уйти) во что з головою поринути (зануритися, заглибитися, ввійти) в що; цілком віддатися чому.
с головы [взять, получить] (с каждого) разг. з голови [взяти, отримати, одержати].
с (от) головы до ног (до пят), с (от) ног до головы разг. з (від) голови до ніг (до п’ят), з (від) ніг до голови.
с голоса, с голосу (учить, запоминать) з голосу.
с голыми руками [прийти, явиться] см. с пустыми руками [прийти, явиться].
сгонять, согнать сон (усталость) проганяти, прогнати (зганяти, зігнати) сон (втому).
сгонять, согнать со света (со свету) см. сживать, сжить со света.
сгорать, сгореть до тла згоряти і згорати, згоріти (сов. о погорельцах: погоріти) дощенту (до решти, до пня, до останку, дотла); док. розм. вогнем піти.
сгорать любовью палати коханням.
сгорать (пропадать) от любопытства аж палати (аж тремтіти, пропадати) з цікавості.
сгорать от нетерпения см. гореть нетерпением.
сгорать и гореть, сгореть со (от) стыда горіти і згоряти і згорати, згоріти від сорому.
с горем (с грехом) пополам разг. сяк-так, так-сяк, абияк, лиха (горя) прикупивши.
с горя з горя.
с грехом пополам см. с горем пополам.
с гулькин (с воробьиный) нос шутл. як кіт наплакав, з комарів носок, з комареву ніжку, як у зайця хвоста.
сгущать, сгустить атмосферу перен. згущати і згущувати, згустити атмосферу.
сгущать, сгустить краски перен. згущати, згустити барви; (преувеличивать) перебільшувати, перебільшити, перебирати, перебрати міри (міру).
сгущаются, сгустились (собираются, собрались) тучи над кем-чем перен. збираються, зібралися (згущаються, згустилися) хмари над ким-чим.
сдавать, сдать в аренду здавати, здати в оренду.
сдавать, сдать в архив здавати, здати в архів.
сдавать, сдать вещи на хранение здавати, здати речі на схов (на зберігання).
сдавать, сдать внаём (внаймы) здавати, здати в найми; наймати, найняти.
сдавать, сдать в тираж см. списывать, списать в тираж.
сдавать, сдать дела здавати, здати справи.
сдавать, сдать оружие складати, скласти зброю.
сдаваться, сдаться на милость победителя здаватися, здатися (віддаватися, віддатися) на ласку (на милість) переможця.
с давних пор, с давнего времени з давнього часу, з давніх часів, здавна, віддавна; розм. з давніх-давен, з давнього-давна.
сдаточная ведомость здавальна відомість.
сдаточная квитанция здавальна квитанція.
сдаточный вес скота здавальна вага худоби.
сдаточный объект здаваний об’єкт.
сдвигать, сдвинуть с места зрушувати, зрушити (зсувати і зсовувати, зсунути) з місця.
сдвижные створки зсувні стулки.
сделай (сделайте) милость (одолжение) ирон. будь ласка, будьте ласкаві, зроби (зробіть) ласку.
сделалось дурно кому зробилося погано (зле) кому, знепритомнів хто.
сделать (дать) круг (пройти, проехать окольным путём) пройти (проїхати) кружним (обхідним, об’їзним) шляхом, обійти, об’їхати.
сделать на славу зробити на славу.
сделать (совершить) неверный шаг перен. зробити неправильний (невірний, хибний) крок.
сделать невозможным унеможливити, зробити неможливим.
сделать поползновение книжн. наміритися, заміритися, спробувати.
сделка с совестью угода із совістю (із сумлінням), поступка перед сумлінням (перед совістю).
сделочная запись запис про угоду.
сдельная оплата відрядна оплата.
сдельная плата відрядна плата (платня).
сдельный заработок відрядний заробіток.
сдержанный крик (плач) стриманий (стишений, притишений) крик (плач).
сдержанный человек стримана людина.
сдерживать, сдержать себя стримуватися, стриматися, стримувати, стримати себе.
сдерживать, сдержать слово (обещание) дотримувати, дотримати (додержувати, додержати) слова (обіцянки); розм. сповняти, сповнити слово (обіцянку).
с [самого] детства з дитинства, з [самого] малку, змалу; розм. змалечку.
сдирать, содрать шкуру (три шкуры, семь шкур) с кого перен. прост. здирати, зідрати і здерти (лупити і злуплювати, злупити) шкуру (три шкури, сім шкур) з кого.
с дороги з дороги.
с дорогой душой разг. з дорогою душею.
с достоинством з гідністю, з повагою, поважно.
с другой стороны вводн. сл. з другого боку.
с души (из души) воротит (рвёт, тянет), душу воротит от кого прост. з душі верне від кого.
с душой з душею.
сеанс одновременной игры сеанс одночасної гри.
себе дороже разг. собі дорожче.
себе на уме кто разг. має приховану (таємну; розм. задню) думку хто.
себе на шею см. на свою шею.
себя не забывать, не забыть пам’ятати (не забувати, не забути) про себе.
себя не слышать разг. не почувати (не відчувати) себе.
северное полушарие північна півкуля.
северное сияние північне сяйво.
седалищный нерв анат. сідничний нерв.
седая старина (древность) сива давнина (старовина); прадавнина.
с єдиного маху см. одним махом.
седьмая вода на киселе см. десятая вода на киселе.
сезам, откройся! шутл. сезам, відчинися!
сезонный работник сезонний працівник.
сезонный рабочий сезонний робітник.
секрет полишинеля (мнимая тайна) таємниця (секрет) полішинеля.
секунда в секунду секунда в секунду.
секционное заседание секційне засідання.
секционный шкаф секційна шафа.
сельское население сільське населення.
сельское хозяйство сільське господарство.
сельскохозяйственный инвентарь сільськогосподарський реманент.
семейное благополучие родинне (сімейне) благополуччя (щастя).
семейное положение родинний (сімейний) стан.
семейные обстоятельства родинні (сімейні) обставини.
семена раздора сім’я (насіння) розбрату.
семенная ссуда насіннєва (насінна) позика (позичка).
семенное зерно насіннєве зерно.
семенной фонд насіннєвий (насінний) фонд.
семенные железы анат. сім’яні залози.
семимильными (гигантскими) шагами книжн. семимильними (велетенськими) кроками.
семи пядей во лбу кто разг. премудрий хто, премудра голова в кого, мудраґель хто.
семь потов сошло с кого разг. нагрів чуба (чуприну) хто, сім потів зійшло (вийшло) з кого.
семь чудес света сім чудес світу.
сенная лихорадка мед. сінна гарячка.
сенокосные угодья сіножаті.
сенсационное сообщение сенсаційне повідомлення.
сердечная мышца анат. серцевий м’яз.
сердечная недостаточность мед. серцева недостатність.
сердечная тайна, тайна сердца таємниця (таїна) серця, сердечна таємниця (таїна).
сердечные болезни мед. хвороби серця, серцеві хвороби.
сердечные муки сердечні муки, муки серця.
сердечный недуг см. душевный недуг.
сердечный привет щирий привіт, сердечне вітання.
сердечный приступ мед. серцевий напад.
сердечный человек см. душевный человек.
сердце болит у кого, чье за кого-что серце болить (щемить) у кого, чиє за кого-що.
сердце дрогнуло серце кинулося (тіпнулося, тьохнуло).
сердце закатывается, закатилось серце заходить, зайшлося.
сердце замирает см. душа замирает.
сердце кровью обливается, облилось перен. разг. серце кров’ю обливається, облилося (обкипає, обкипіло), серце кривавиться, закривавилося.
сердце моё! (в обращении) разг. серце (серденько) моє!
сердце (душа) надрывается перен. разг. серце (душа) крається (надривається, рветься).
сердце не камень разг. серце не камінь.
сердце не лежит см. душа не лежит.
сердце не на месте см. душа не на месте.
сердце ноет серце ниє (щемить).
сердце обрывается, оборвалось перен. разг. серце обривається, обірвалося.
сердце отошло, отошло от сердца відлягло від серця.
сердце падает, упало перен. серце падає, упало.
сердце перевёртывается, перевернулось см. душа перевёртывается, перевернулась.
сердце (душа) радуется разг. серце (душа) радіє.
сердце (душа) разрывается [на части] перен. разг. серце (душа) крається (розривається) [на частини].
сердце сжало серце здавило (стиснуло), ухопило за серце.
сердце шалит (пошаливает) разг. серце поболює (дає себе знати, дається взнаки).
серебряная свадьба срібне весілля.
середина на половину, серединка на половинку (ни то, ни другое) разг. ні те ні се; (посредственно) так собі, нічого; (среднее между чем-либо) щось середнє.
серийное издание серійне видання.
серийное производство серійне виробництво.
серная кислота хим. сірчана кислота.
серозная оболочка биол. серозна оболонка.
серый волк сірий вовк; розм. вовк-сіроманець.
сессия первого созыва сесія першого скликання.
сестра милосердия уст. сестра-жалібниця.
сетевое напряжение эл. напруга мережі.
сетевой трансформатор эл. мережний трансформатор.
сетевые заграждения сіткові загородження.
сечь капусту шаткувати (сікти) капусту.
сеять, посеять недоверие перен. сіяти, посіяти недовіру (недовір’я).
сеять, посеять розлад (рознь) перен. сіяти, посіяти розбрат.
сжав сердце см. скрепя сердце.
с жаром перен. із запалом, з жаром; розм. з опалом.
сжатые сроки стислі терміни (строки).
сжатый воздух стиснене повітря.
сжатый обзор стислий огляд.
сжаться в клубок (клубком, в ком, комом, в комок, комком) см. свернуться в клубок.
сживать, сжить (сгонять, согнать) со света (со свету) разг. зганяти, зігнати (зводити, звести) зі світу, заганяти, загнати на той світ, док. згубити (звести) зі світу.
сжигать и жечь, сжечь [свой] корабли перен. спалювати і палити, спалити [свої] кораблі.
сжигать, сжечь мосты [за собой] перен. спалювати, спалити мости [за собою].
сжимать, сжать зубы зціплювати, зціпити зуби.
сжимать, сжать изложение стискати і стискувати, стиснути виклад.
сжиматься, сжаться от боли зщулюватися, зщулитися (зіщулюватися, зіщулитися) від болю.
с жиру беситься разг. з жиру казитися (біситися, дуріти), з розкошів навісніти (дуріти).
с завистью смотреть на кого-что із заздрістю (заздрісно, заздро) дивитися на кого-що, заздрити кому, чому; розм. заздритися на кого-що.
с задором із запалом.
с закрытыми глазами із заплющеними очима.
с замиранием сердца із завмиранням (із замиранням) серця.
сиамские близнецы сіамські близнята.
сибирская язва вет., мед. сибірка; розм. телій.
сивушное масло сивушне масло.
сигнал бедствия сигнал біди (небезпеки).
сигнальный экземпляр сигнальний примірник.
с иголочки одетый разг. як лялечка одягнений, у новісінькому вбранні, як на весілля вбраний.
сидеть в печёнках у кого перен. разг. сидіти в печінках у кого, в’їстися (уїстися) в печінки кому.
сидеть, засесть гвоздём в голове (в мозгу) перен. разг. сидіти, засісти в голові як (мов, немов, наче, неначе) цвях.
сидеть за спиной см. жить за спиной.
сидеть истуканом (как истукан, как изваяние) см. стоять истуканом.
сидеть между двумя стульями (между двух стульев) перен. разг. сидіти на двох стільцях (між двома стільцями, між двох стільців).
сидеть над душой см. стоять над душой.
сидеть [как рак] на мели сидіти [як рак] на мілині (на мілизні, на обмілі).
сидеть на чемоданах перен. разг. сидіти на вузлах (на чемоданах, на валізах).
сидеть (быть, жить) на шее у кого, чьей перен. разг. сидіти (бути, жити) на шиї в кого, чиїй.
сидеть сложа руки разг. сидіти склавши (згорнувши) руки, посиденьки (посидінки, посідки) справляти.
сидеть у моря и (да) ждать погоды погов. сидіти біля моря й чекати (ждати) погоди.
сидеть у пульта сидіти за пультом.
сидит как мумия сидить як [та] мумія.
сиднем (сидмя) сидеть разг. сиднем (сидьма) сидіти.
сидячая забастовка сидячий страйк.
сидячие животные зоол. сидячі тварини.
сидячий образ жизни сидяче життя.
сие от нас не зависит разг. це від нас не залежить.
с избытком, в избытке, с излишком, с лихвой разг. з верхом, з лишком, з горою.
сизифов труд, сизифова работа книжн. сізіфова праця (робота).
с изнанки з вивороту, зі споду.
с изумлением з подивом, із здивуванням, із здивованням, з дивуванням, із зачудованням, здивовано.
с изюминкой разг. з живчиком, з перчиком.
сила воли сила волі.
сила закона чинність (сила) закону.
сила тяжести сила ваги.
сил нет как, до чего (очень хотеть) разг. не сказати як.
силовое давление силовий тиск.
силовое поле физ. силове поле.
силосная башня силосна башта.
силою вещей силою обставин.
силою оружия [добиваться, получать] силою зброї [домагатися, здобувати, отримувати, одержувати].
силы изменяют кому (оставляют кого) сили зраджують (покидають) кого.
силы убывают, убыли чьи підупадає на силі (на силах) хто, сили підупадають кого, чиї, сил зменшилося (поменшало) в кого, чиїх.
сильна как смерть (о любви) сильна як смерть.
сильная засуха велика (сильна) посуха (засуха).
сильная радость велика радість.
сильная рука перен. сильна рука.
сильная сторона кого, чего сильний бік кого, чого.
сильнодействующее лекарство сильнодіючі ліки.
сильно допекать разг. до живого (дуже) допікати (дозоляти).
сильное повреждение велике пошкодження.
сильно изумляться дуже дивуватися; розм. дивом дивуватися.
сильно сдать после болезни дуже податися (осунутися, змарніти) після хвороби.
сильные (великие) мира сего ирон. сильні (можні) світу цього (сього).
сильные сорта пшеницы биол. сильні сорти пшениці.
сильный дождь великий (рясний) дощ.
сильный пол шутл. сильна стать.
сильный человек сильна (дужа, міцна) людина.
символ веры символ віри.
симпатическая нервная система биол. симпатична нервова система.
симпатические чернила уст. симпатичне чорнило.
симпозиум по вопросам экономики симпозіум з питань економіки.
синдром приобретённого иммунодефицита (СПИД) мед. синдром набутого імунодефіциту (СНІД).
синий чулок перен. разг. синя панчоха.
синоптическая карта синоптична карта.
с интересом з цікавістю, з інтересом, із зацікавленням, зацікавлено.
синяки под глазами синці під (попід) очима.
синяя птица (символ неуловимого счастья) синій птах, синя пташка.
сиротская зима разг. лагідна (тепла; розм. сирітська) зима.
сиротское житьё сирітське життя.
сию минуту (секунду) зараз [же], цієї ж хвилини, цю ж мить; розм. хвилиною, хвилинкою.
сия (эта) чаша минует, миновала кого разг. ця чаша мине, минула (обмина, обминула) кого.
с каждым днём з дня на день, щодня.
с каждым шагом щокроку, з кожним кроком.
скажи нет? (выражение неоспоримости сказанного) разг. може, скажеш ні?
скажи (скажите), пожалуйста, скажи (скажите) на милость разг. скажи (скажіть), будь ласка, скажи (скажіть) на Бога (на милість); (неужели) чи вже ж; (ишь ты) розм. чи ти ба (бач), дивіться [на нього, на неї], диви-но.
сказано — сделано шутл. сказано — зроблено.
сказать (разг. сболтнуть) лишнее сказати (розм. бовкнути, ляпнути) зайве.
сказать пару тёплых слов прост. сказати кілька теплих слів.
сказать своё [веское] слово сказати своє слово.
сказать с расчётом (намеренно) сказати з наміром (навмисно, навмисне, умисно, умисне).
сказать с сердцем сказати роздратовано (сердито).
сказаться больным удати з себе хворого, сказати, що хворий; розм. прикинутися і хворим; (отговориться) відмовитися (відмогтися) хворобою.
с какими глазами, с каким лицом [явиться, показаться] куда з якими очима, з яким обличчям (лицем) [з’явитися, показатися] куди.
с каких (с которых) пор?, с какого времени? відколи?, з якого часу?
с какой ноги танцевать разг. на яку ступити.
с какой радости? разг. з якої речі?; розм. з якого [це] дива?, з якої радості?; (зачем) навіщо?
с какой стати? разг. з якої речі?; розм. з якого побиту?
скалить зубы (смеяться) разг. скалити (вискаляти, шкірити і вишкіряти і вишкірювати, щирити) зуби; (перен. — ещё) розм. лупити (продавати) зуби.
скамья подсудимых лава підсудних.
скатертью дорога кому ирон. скатертю (скатеркою, полотном) дорога, з Богом, Парасю.
скачка (скачки) с препятствиями скачка (скачки, перегони, верхогони) з перешкодами (з перепонами).
сквашивание молока сквашування (о состоянии: скисання) молока.
сквашивать, сквасить капусту квасити, поквасити капусту.
скверно подшутить см. зло подшутить.
сквозняк в голове у кого разг. вітер у голові в кого.
сквитывать, сквитать долг сплачувати, сплатити (виплачувати, виплатити, віддавати, віддати) борг.
сквитывать, сквитать счёт спорт. сквитувати, сквитати (док. зрівняти) рахунок.
сквозная рана наскрізна рана.
сквозное отверстие наскрізний отвір.
сквозной ветер протяг.
сквозной график наскрізний графік.
сквозной двор прохідний двір.
сквозной проезд наскрізний проїзд.
сквозь зубы [говорить; разг. цедить] крізь зуби [говорити; розм. цідити].
сквозь призму чего [смотреть, наблюдать] перен. книжн. крізь призму чого [дивитися, спостерігати].
сквозь розовые очки смотреть перен. разг. крізь рожеві окуляри дивитися.
сквозь слёзы [говорить, рассказывать] крізь сльози [говорити, розповідати].
сквозь сон крізь сон.
с кем не бывает! разг. з ким не буває!
скидывать, скинуть со счёта (со счетов) см. сбрасывать, сбросить со счёта.
скидывать, скинуть с плеч см. сбрасывать, сбросить с плеч.
с кислинкой разг. кисленький; кислуватий.
складной нож складаний ніж.
складной стул складаний стілець.
складочное место місце складування.
складской учёт складовий (складський) облік.
склад ума склад (характер) думання.
складывать и слагать, сложить и положить оружие складати, скласти зброю.
складывать и слагать, сложить [свой] полномочия складати, скласти повноваження.
складывать и слагать, сложить с себя обязанности складати, скласти із себе обов’язки.
складывать, сложить числа мат. додавати, додати (складати, скласти) числа.
склон горы узгір’я, схил (узбіччя) гори.
склонение светила астр. схилення світила.
склонение [имён] существительных грам. відмінювання іменників.
склон неба небосхил, небокрай.
склонность к самоанализу схильність до самоаналізу.
склонный к измене кто зрадливий хто.
склонный к простуде схильний до простуди.
склонять, склонить голову перед кем-чем схиляти, схилити (прям. — ещё: похиляти, похилити, нахиляти, нахилити) голову перед ким-чим.
склонять, склонить к бегству схиляти, схилити до втечі.
склонять, склонить колени перед кем-чем книжн. ставати, стати на коліна перед ким-чим.
склонять, склонить к участию залучати, залучити (схиляти, схилити) до участі.
склонять на все (на разные) лады, склонять по всем падежам (во всех падежах) перен. разг. повторювати (повторяти, говорити) на всі лади.
склонять, склонить на свою сторону перен. схиляти, схилити (прихиляти, прихилити) на свій бік.
скобяной завод завод залізних виробів.
скобяной товар залізний товар.
скобяные изделия залізні вироби.
сковывать, сковать по рукам и ногам см. связывать, связать по рукам и [по] ногам.
сколачивать, сколотить капитал на чём прост. набувати, набути капіталу (капітал), збивати, збити капітал на чому.
сколачивать, сколотить отрад збивати, збити (збирати, зібрати) загін.
с коломенскую версту см. коломенская верста.
с (от) колыбели перен. з (від) колиски, від (із) сповитку, від (із) сповиточку, з (від) маленства.
сколь возможно книжн. скільки можна, якомога.
скользить по поверхности чего ковзати (сковзати) по поверхні чого; перен. розм. плавати по поверхні.
скользкий путь перен. разг. слизький (похилий) шлях, слизька (похила) стежка, слизьке.
скользнуть глазами (взглядом) ковзнути (сковзнути) очима (поглядом).
скользящая цена перен. нестала (змінна) ціна.
скользящая шкала змінна шкала.
скользящий график змінний графік.
сколько влезет разг. скільки влізе; досхочу.
сколько воды утекло скільки води збігло (спливло, витекло).
сколько времени? котра година?
сколько глаз хватает (достаёт) скільки оком захопиш (зглянеш, кинеш), скільки око сягне [захопить, обхопить].
сколько душе угодно скільки завгодно (хочеш, хоч), скільки душа (розм. душечка) забажає.
сколько лет, сколько зим! разг. скільки літ, скільки зим!
сколько можно! разг. скільки можна!
сколько [бы] ни… скільки [б] не…, хоч [би] скільки…
сколько просите? скільки просите?
сколько сил хватит наскільки (скільки) вистачить (стане) сил.
сколько с меня следует (причитается)? скільки з мене належить?
сколько угодно скільки завгодно, скільки хочеш (хоч); (вволю) досхочу.
с комплексом кто разг. з комплексом хто.
с кондачка разг. (легкомысленно) легковажно; (кое-как) абияк; (поверхностно) поверхово.
с конца в конец від краю до краю.
с корабля на бал шутл. з корабля на бал.
скорая [медицинская] помощь швидка [медична] допомога.
скорее бы швидше б.
скорее всего вводн. сл. швидше за все (всього); (вероятно) найімовірніше, мабуть.
скорее чем (нежели) швидше ніж.
скоропортящаяся покраска нетривке (нестійке) фарбування.
скоропортящиеся продукты продукти, які (що) швидко псуються.
скоропортящийся груз вантаж, який (що) швидко псується.
скоропостижная смерть нагла (раптова) смерть.
скоропостижно скончаться (умереть) нагло померти, померти наглою смертю.
скорость света швидкість світла.
скорый бег швидкий (прудкий) біг.
скорый в работе кто завзятий до роботи, швидкий у роботі хто.
скорый (скор) на ногу разг. швидконогий, прудконогий.
скорый (скор) на руку а) (быстрый на физическую расправу) разг. швидкий (скорий) на руку; б) (проворный в работе) разг. швидкий (моторний, меткий) у роботі, завзятий до роботи.
с корыстной целью з корисливою метою.
скосить глаза скосити очі.
скосить рот скривити рота (рот).
скотный двор обора, скотний двір, скотарник, скотарня.
с которых пор? см. с каких пор?
с красной строки з абзацу, з нового рядка.
скребёт на душе (на сердце) разг. шкребе (скребе) на душі (на серці).
скрежетать зубами скреготати (скреготіти) зубами.
скреплять, скрепить подпись скріплювати і скріпляти, скріпити підпис.
скрепя (сжав) сердце разг. згнітивши (скріпивши) серце; пересилюючи (переборюючи) себе.
скрещивать, скрестить взгляды (взоры) схрещувати, схрестити погляди.
скрещивать, скрестить шпаги (мечи) схрещувати, схрестити шпаги (мечі).
скрипичный ключ муз. скрипковий ключ.
скрутить в дугу (в три дуги, в три погибели, в бараний рог) см. сгибать, согнуть в дугу.
скрывать, скрыть свой намерения приховувати, приховати свої наміри.
скрываться, скрыться (исчезать, исчезнуть, пропадать, пропасть) из виду (из глаз, с глаз) зникати, зникнути (щезати, щезнути, пропадати, пропасти) з очей (з-перед очей).
скрываться под чужим именем ховатися (переховуватися) під чужим ім’ям (іменем).
скрывать, скрыть у себя кого, что переховувати, переховати в себе кого, що.
скрытая мысль прихована думка.
скрытая проводка техн. прихована (захована) проводка.
скрытая теплота физ. прихована (захована) теплота.
скрытые возможности приховані можливості.
скрытые силы приховані сили.
скрытый недостаток прихована вада.
скудная жизнь убоге (нужденне, злиденне, бідне) життя.
скудная растительность бідна (мізерна) рослинність.
скудные средства мізерні (убогі) засоби (денежные: кошти); (состояние) мізерні (убогі, нужденні, злиденні) достатки (статки).
скудный умом бідний на розум (розумом); розм. недоумкуватий.
скуки ради разг. щоб не нудьгувати, через нудьгу.
скульптурная группа скульптурна група.
скупочные операции скупні операції.
с курами ложиться (очень рано) лягати [спати] разом з курми.
слабая надежда мала надія.
слабая сторона, слабое место кого, чего, чьё перен. разг. дошкульне (слабке, слабе) місце кого, чого, чиє.
слабая струна (струнка) кого перен. слабка (слаба) струна (струнка) в кого; болюче (дошкульне, вразливе) місце кого.
слаб на язык кто разг. балакучий, балакливий, язикатий хто.
слабые стороны [произведения] слабкі місця [твору].
слабый ответ погана (слаба, незадовільна) відповідь.
слабый пол см. прекрасный пол.
слава Богу разг. слава Богу, хвалити Бога, дякувати Богові; нівроку.
слава тебе, Господи разг. слава тобі, Боже.
славный воин славетний (славнозвісний, славний) воїн.
славный малый разг. добрий хлопець.
слагать, сложить оружие см. складывать оружие.
слагать, сложить [свой] полномочия см. складывать, сложить [свой] полномочия.
слагать, сложить с себя обязанности см. складывать, сложить с себя обязанности.
слагать, сложить с себя ответственность складати, скласти (знімати, зняти) з себе відповідальність.
сладу (слада) нет с кем-чем разг. не дати ради, нічого не могти зробити з ким-чим.
с лёгким паром! доброго здоров’я помившись!
с лёгким сердцем з легким серцем.
с лёгкой руки чьей разг. з легкої руки чиєї; з доброго почину чийого.
след (следом) в след, в один след слід у слід, в один слід.
следить за собой стежити за собою.
следить за тем, чтобы… стежити за тим, щоб…
следовало бы варто [було] б, варт би, слід би.
следовать как тень см. ходить как тень.
следовать побуждению совести (сердца) іти за велінням совісті (за потягом серця), робити, як каже (як велить) совість (сумління, серце).
следовать, последовать по стопам см. идти, пойти по стопам.
следовать, последовать примеру кого, чьему іти, піти за прикладом чиїм, кого, наслідувати приклад чий.
следовать, последовать совету (советам) кого слухати, послухати поради (порад), іти, піти за порадою (за радою) кого, робити, зробити, як радить хто.
следом в след см. след в след.
[и] след простыл (пропал), нет и следа разг. і сліду немає (нема), і слід захолов (захолонув, прохолов, пропав, простиг, запав, загув), і місце холодне.
следственные органы слідчі органи.
следует получить кому что належить отримати (одержати) кому що.
следует помнить, что… слід пам’ятати, що…
следует сказать слід (треба) сказати.
следуйте за мной! ідіть (їдьте) за мною!
следующим способом так, таким чином, у такий спосіб.
следуя старинным обычаям дотримуючись (додержуючись) стародавніх (старовинних) звичаїв.
следа теряются, потерялись сліди губляться, згубилися.
следящее устройство пристрій стеження.
слеза прошибла кого разг. сльоза пройняла кого.
слёзно просить слізно прохати (просити).
слёзные железы анат. слізні залози.
слёзы давят (душат) разг. сльози давлять (душать).
слёзы катятся градом сльози котяться [з очей] як (мов) горох (градом).
слезы не уронить (не пустить) сльози не пролити (не пустити, не зронити).
слёзы подступают к глазам сльози напливають на очі, сльози підступають до очей.
слепая курица перен. разг. сліпа курка.
слепая кишка анат. сліпа кишка.
слепое орудие чьё (в руках чьих) сліпе знаряддя чиє (в руках чиїх).
слесарная мастерская слюсарня, слюсарна майстерня.
слесарные работы слюсарні роботи.
слесарь по ремонту слюсар-ремонтник.
слесарь по сборке слюсар-складальник.
слетать на одной ноге куда, к кому разг. злітати на одній нозі куди, до кого.
слетать, слететь с языка (с губ, с уст) см. срываться, сорваться с языка.
с лёту разг. з льоту.
слечь в постель (тяжело заболеть) злягти в ліжко.
сливочное масло [вершкове] масло.
слизистый гриб бот. слизовик.
с листа [петь, читать, играть] з листа, з аркуша [співати, читати, грати].
слитное написание [слов] написання [слів] разом.
слитное предложение грам. стягнене речення.
слитное произношение слов суцільна вимова слів.
слитный гул суцільний гул, суцільне гуготіння; (голосов) суцільний гомін.
с лихвой см. с избытком.
с лица некрасив кто разг. на виду (з лиця) негарний (поганий) хто.
сличать, сличить почерки порівнювати, порівняти почерки.
с лишком разг. з лишком; розм. з гаком.
слишком большой занадто (надто) великий; завеликий.
слишком мало занадто (надто) мало; замало.
слишком много занадто (надто) багато; забагато.
слишком поздно занадто (надто) пізно; запізно.
слияние предприятий злиття підприємств.
слова не расходятся с делом слова не розходяться (не розминаються) з ділом; що скаже, те й зробить.
слов (слова) нет (нету) вводн. сл. нема що (нема чого, нічого) й казати (й говорити), що й казати, і мови про те немає (нема).
словно аршин проглотил; словно бельмо в (на) глазу и т. п. см. как аршин проглотил; как бельмо в глазу и т. п.
словно бы начеб, начебто, мовби, мовбито, немовби, немовбито, нібито; розм. буцім, буцімто.
словно пелена (покров, завеса) с глаз падает, упала см. как будто пелена с глаз падает, упала.
слово в слово слово в слово; дослівно.
слово за вами слово за вами.
слово за слово, слово за словом разг. слово за словом, слово по слову.
слово и дело слово й діло.
словом сказать вводн. сл. словом, коротше кажучи, коротше.
слово предоставляется кому слово надається кому.
слоговая абревиатура лингв. поскладова абревіатура.
слоговое письмо лингв. складове письмо.
слогообразующие звуки лингв. складотворчі звуки.
сложа руки (ничего не делая) склавши (згорнувши) руки.
сложившиеся обычаи усталені звичаї.
сложилось впечатление (мнение) склалася (створилася) думка, склався (утворився) погляд.
сложить голову высок. накласти (наложити, лягти, полягти) головою, покласти (скласти, зложити) голову.
сложить к ногам (к стопам) что перен. скласти до ніг що.
сложное положение складне становище.
сломать зубы см. поломать зубы.
сломать рога (рог) см. обломать рога.
сломать [себе] шею (голову) см. свернуть [себе] шею.
сломить рога (рог) см. обломать рога.
сломя голову [бежать] см. очертя голову [бежать].
слона не приметить ирон. слона не помітити.
слон на ухо наступил см. медведь на ухо наступил.
слоновая болезнь мед. слонова хвороба.
слоновая кость слонова кістка.
слоны (слонов) слонять прост. тинятися [без діла], вештатися, сновигати, слонятися, швендяти.
слуга двух господ перен. слуга двох панів.
слуга покорный! (выражение несогласия) ирон. уклінно (красненько, красно) дякую!
служба движения ж.-д. служба руху.
служба пути шляхова служба.
служебная тайна службова таємниця.
служебное подчинение службове підпорядкування.
служебное помещение службове приміщення.
служебное удостоверение службове посвідчення.
служебно-розыскная овчарка службово-розшукова вівчарка.
служебные обязанности службові обов’язки.
служебные слова лингв. службові слова.
служебные части речи лингв. службові частини мови.
служебный долг службовий обов’язок.
служитель культа (церкви) служитель культу (церкви).
служитель Фемиды ирон. служитель Феміди.
служить верой и правдой (верой-правдой) служити вірою і правдою.
служить, послужить документом бути, стати документом.
служить, послужить критерием бути, стати критерієм.
служить мамоне перен. прост. служити мамоні.
служить, послужить на пользу кому бути (іти, піти) на користь, ставати, стати в пригоді кому.
служить, послужить орудием чего бути, стати знаряддям (за знаряддя), недок. правити за знаряддя чого.
служить, послужить основанием бути, стати підставою.
служить, послужить поводом бути, стати приводом.
служить, послужить предостережением бути, стати застереженням.
служить, послужить препятствием (помехой) бути, стати на перешкоді.
служить, послужить примером бути, стати прикладом.
служить, послужить причиной чего спричинятися і спричинюватися, спричинитися до чого, бути, стати причиною чого.
служить, послужить уроком бути, стати уроком.
служить ширмой см. быть ширмой.
с луны свалиться (упасть) см. с неба свалиться.
слуховой нерв анат. слуховий нерв.
слухом земля полнится разг. чутка йде (поголос іде) по всьому світу; вісті не лежать на місці.
случайная встреча випадкова зустріч.
случайная оговорка випадкова обмовка (помилка).
случай не замедлил представиться незабаром трапилася (випала) нагода.
случайно, вы не знаєте? часом (випадком, до речі), ви не знаєте?
случайности судьбы несподіванки долі.
случайный свидетель випадковий свідок.
случайным образом випадково, випадком.
случалось ли вам бывать в Киеве? чи доводилося (чи траплялося) вам бувати в Києві?
случилось несчастье трапилося (сталося, скоїлося) нещастя.
слывет знатоком кто разг. вважають знавцем (за знавця) кого, має славу знавця, вважається знавцем хто.
слыханное (слыхано) ли [это] дело, где [это] слыхано разг. чи чувана це річ, де це чувано, де це хто чув, щоб…, хто таке чув.
слыхом не слыхать (не слыхивать, не слыхано) о ком-чём разг. ані (ні) чутки [не] чувати про кого-що.
[и] слышать не хочет [і] слухати не хоче.
слышать своими (собственными) ушами чути на власні вуха.
слышится песня чути пісню, чується (лунає) пісня.
слышно, как муха пролетит чути, як муха пролетить; тихо, як у вусі.
слюнки текут, потекли разг. слинка (слина) тече, потекла, слина котиться, покотилася.
смазочные масла мастила.
смазывать, смазать (намазывать, намазать) пятки [салом] (готовиться к бегству) разг. намащувати, намастити (намазувати, намазати) п’яти [салом].
с маковое (с маково) зёрнышко см. с ноготок.
с малых лет; разг. с малолетства змалку, змалу, з малих років (літ); розм. змалечку.
с марша з маршу.
сматывать, смотать удочки змотувати, змотати вудочки.
с маху разг. з маху.
смачивать, смочить горло (глотку) перен. прост. промочувати, промочити горло.
смежить глаза (очи) (заснуть; умереть) книжн. заплющити (замкнути, склепити) очі.
смежные профессии суміжні професії.
смежные углы мат. суміжні кути.
смена времён года зміна пір року.
сменная выработка змінний виробіток.
с меня хватит з мене досить (вистачить).
смеривать, смерить глазами (взглядом, взором) см. мерить глазами.
смертельная скука смертельна нудьга (нудота).
смертельный враг смертельний ворог.
смертельный исход болезни смертельний (летальний) кінець хвороби.
смертельный случай смертельний випадок.
смертная казнь страта; смертна кара.
смертный бой смертельний (смертний) бій.
смертный грех смертний (смертельний) гріх.
смертный приговор смертний вирок (присуд).
смертный час [пробил] см. последний час [пробил].
смерть как хочется прост. до смерті хочеться.
смерть на носу разг. смерть за плечима.
смерть последовала от удара смерть сталася від удару.
с места в карьер перен. разг. з місця в кар’єр, з копита вскач; (сразу) відразу.
смести с лица земли см. стереть с лица земли.
сметная калькуляция кошторисна калькуляція.
сметная стоимость кошторисна вартість.
сметный кредит кошторисний кредит.
смех берёт (разбирает) кого сміх бере (розбирає) кого.
смех да и только разг. сміх та й годі.
[и] смех и горе разг. [і] сміх і горе.
[и] смех и грех разг. [і] сміх і гріх.
смех сквозь слёзы сміх крізь сльози.
смеху подобно просто сміх (смішно).
смешанное общество змішане товариство.
смешанное число мат. змішане число.
смешанные породы скота змішані породи худоби.
смешанный лес мішаний ліс.
смешение понятий змішування (змішання) понять.
смешение языков змішування (змішання) мов.
смешивать, смешать грешное с праведным змішувати, змішати грішне з праведним.
смешивать, смешать с грязью кого перен. разг. змішувати, змішати з болотом (з багном, з гряззю) кого.
смешной случай смішний випадок.
смещать, сместить с должности знімати, зняти з посади.
смещение почвы зміщення (зсунення, зсув) ґрунту (грунту).
смещение почки мед. зміщення нирки.
смею вас уверить запевняю вас, можу вас запевнити.
смеяться в глаза сміятися у вічі (в очі).
смеяться в кулак сміятися в кулак.
смеяться до колик разг. сміятися до кольки (до кольок), сміятися так, що аж кольки [під грудьми] спирають (що аж на кольки бере), аж кольки схопили від сміху.
с (на) мизинец (очень мало) з (на) мізинець.
с минуты на минуту з хвилини на хвилину; розм. от-от, ось-ось.
смирительная рубашка гамівна сорочка.
с миром [уходить, отпускать] з миром, з Богом [іти, відпускати].
с моё [пожить, испытать] разг. стільки, скільки (як) я [пожити, зазнати].
с (от) молодых (младых) ногтей (с раннего детства) разг. змалку; розм. змалечку, з малого малку, від (з) пелюшок, з нігтя, з пуп’янка, з жовтого дзьоба.
с молотка [продавать, пойти] з молотка [продавати, піти].
смотреть больно боляче дивитися.
смотреть больного оглядати хворого.
смотреть большими глазами см. делать, сделать круглые глаза.
смотреть букой (бука-букой) разг. вовком (вовкувато, басом) дивитися.
смотреть (глядеть) в глаза кому (заискивать) дивитися (заглядати) в очі (у вічі) кому.
смотреть, посмотреть (несов. глядеть) [прямо, смело] в глаза (в лицо) чему (не бояться чего-либо) дивитися, подивитися (заглядати, глянути, недок. зазирати) [прямо, сміливо] в очі (у вічі, в обличчя, в лице) чому.
смотреть (глядеть) в гроб (в могилу) перен. разг. дивитися в могилу (в домовину).
смотреть (глядеть) в зубы кому перен. прост. дивитися (заглядати) в зуби кому.
смотреть (глядеть) в корень дивитися в корінь.
смотреть (глядеть) в кусты перен. разг. дивитися в кущі.
смотреть (глядеть) в лес перен. разг. дивитися в ліс.
смотреть в лицо см. смотреть в глаза.
смотреть (глядеть) во все глаза (в оба [глаза]) разг. пильно дивитися, дивитися обома (в обидва); (быть настороже) бути насторожі (обережним, пильним).
смотреть, посмотреть вперёд дивитися, подивитися вперед.
смотреть (глядеть) в рот кому разг. дивитися (заглядати) в рот (до рота) кому.
смотреть (глядеть) глазами кого, чьими на кого-что дивитися очима кого, чиїми на кого-що.
смотреть (глядеть) другими (иными) глазами на кого-что дивитися по-іншому (іншими очима) на кого-що.
смотреть за порядком стежити (дивитися) за порядком.
смотреть за собой стежити (дивитися) за собою.
смотреть (глядеть) на вещи как дивитися на речі як.
смотреть (глядеть) не на что разг. немає (нема) на що (ні на що) дивитися.
смотреть (глядеть) по обстоятельствам зважати на обставини.
смотреть (глядеть) по сторонам дивитися (видивлятися) на всі боки; (ротозейничать) розм. ловити ґав.
смотреть, посмотреть (несов. глядеть) правде в глаза (в лицо) дивитися, подивитися (док. глянути) правді в вічі (в очі).
смотреть (глядеть) прямо (смело) в глаза дивитися прямо (сміливо) в вічі (в очі).
смотреть (глядеть) сверху [вниз] на кого дивитися зверху вниз (зверхньо) на кого.
смотреть (глядеть) свысока на кого дивитися звисока (згорда, спогорда) на кого.
смотреть сентябрём разг. дивитися похмуро, супитися, мати похмурий вигляд.
смотреть (глядеть) сквозь пальцы на что перен. разг. дивитися крізь пальці на що.
смотреть сквозь розовые очки (стёкла) разг. дивитися крізь рожеві окуляри.
смотреть, посмотреть смерти (опасности) в глаза высок. дивитися, подивитися смерті (небезпеці) в вічі (в очі).
смотреть с надеждой на кого-что дивитися з надією, покладати надії на кого-що.
смотреть (глядеть) со своей колокольни разг. міряти на свій аршин (на свою мірку, на свій копил).
смотреться в зеркало дивитися (видивлятися) в дзеркало (в люстро).
смотреть трезвыми глазами дивитися тверезими очима (тверезо).
смотри же! гляди ж!
смотрится с интересом что (воспринимается) разг. дуже цікаве що.
смотровая щель воен. оглядова щілина.
смотря где дивлячись де.
смотря как залежно від того, як; дивлячись як.
смотря какой як який, дивлячись який, залежно від того, який.
смотря когда як коли, дивлячись коли, залежно від того, коли.
смотря (глядя) по обстоятельствам залежно (у залежності) від обставин, зважаючи на обставини.
смутное время ист. смутні часи.
смутное представление о нём неясне (невиразне) уявлення про що.
смутное чувство (предчувствие) невиразне почуття (передчуття).
смывать, смыть кровью перен. разг. змивати, змити кров’ю.
смысл жизни сенс життя.
смысл существования сенс існування.
смягчать, смягчить боль пом’якшувати, пом’якшити біль.
смягчать, смягчить приговор пом’якшувати, пом’якшити вирок (присуд).
смягчающие [вину] обстоятельства пом’якшувальні обставини, обставини, які (що) пом’якшують (зм’якшують) [провину].
смягчение международной напряжённости пом’якшення міжнародної напруженості.
с мясом [вырвать, оторвать] (пуговицу и т. п.) разг. з м’ясом [вирвати, відірвати].
снабдить советом разг. дати пораду.
снабжать город хлебом постачати місту хліб.
снабженческо-сбытовая артель постачально-збутова артіль.
с надворья з подвір’я, з надвір’я; (снаружи) знадвору.
с налёта, с налёту з нальоту, з наскоку, наскоком.
с намерением з наміром, із заміром; (нарочно — обычно) навмисно, навмисне, умисно, умисне.
снаряжать, снарядить в дорогу споряджати, спорядити (виряджати, вирядити) в дорогу.
с наскока, с наскоку разг. з наскоку, наскоком.
с наступлением (при наступлении) весны коли настає (в прошлом: наставала, настала; в будущем: настане) весна, з початком весни; розм. об весні.
с натуры з натури.
с натяжкой з натяжкою; (с трудом) через силу.
с (от) начала до конца від (з) початку до кінця.
с неба (с луны) свалиться (упасть) шутл. з неба впасти (звалитися).
с небольшим в три года за три роки з чимсь (з чимось).
с небрежением недбало, неуважно.
с него (с неё, с тебя) станет (станется) разг. від нього (від неї, від тебе) можна будь-чого (всього) сподіватися.
с недавнего времени знедавна, з недавнього часу.
с недоверием з недовірою, з недовір’ям.
с недоумением, в недоумении у подиві, здивовано, зачудовано, вагаючись, з ваганням.
снежная (снеговая) баба снігова баба.
снежная зима сніжна (навальна) зима.
снежная слепота мед. снігова сліпота.
с незапамятных времён (лет) з найдавніших часів, з давніх літ, здавна, з прадавнини, з незапам’ятних часів (літ); розм. з давніх-давен, з давнього давна.
с некоторого времени, с некоторых пор з якогось (з деякого, з певного) часу, з якихось (з деяких, з певних) пір.
с нелёгким сердцем з важким серцем.
с неодобрением з осудом, з осудженням, несхвально, незадоволено.
с нетерпением [ждать, ожидать] з нетерпінням, нетерпляче [чекати, очікувати, ждати].
снижение заработной платы зниження заробітної плати (платні).
снижение себестоимости зниження собівартості.
снижение цен зниження цін.
снизойти на просьбу чью зглянутися над ким.
снизу вверх [смотреть, глядеть] знизу вгору [дивитися].
снизу доверху від (з) низу до верху.
снимать, снять допрос (показания) юр. робити, зробити допит, допитувати, допитати.
снимать, снять квартиру знімати, зняти квартиру.
снимать, снять копию знімати, зняти копію.
снимать, снять скрытой камерой знімати, зняти прихованою камерою.
снимать, снять маску (личину) перен. знімати, зняти маску (машкару, личину).
снимать, снять мерку с кого-чего знімати, зняти мірку з кого-чого.
снимать, снять пенки (сливки) знімати, зняти пінку, збирати, зібрати вершки.
снимать, снять противоречие знімати, зняти суперечність.
снимать, снять [последнюю] рубашку с кого перен. разг. знімати, зняти [останню] сорочку (свитку) з кого.
снимать, снять с аккредитива знімати, зняти з акредитива.
снимать, снять с продажи знімати, зняти з продажу.
снимать, снять стружку с кого шутл. знімати, зняти стружку з кого.
снимать, снять с учёта знімати, зняти з обліку.
снимать, снять урожай збирати, зібрати врожай.
снимать, снять шапку (шляпу) перед кем здіймати, здійняти (знімати, зняти) шапку (бриля, капелюха) перед ким.
с ним что-то происходит, произошло з ним шось відбувається (діється), сталося.
снискивать, снискать доверие входити, увійти в довіру.
снискивать, снискать расположение чьё здобувати, здобути прихильність чию, кого, запобігати, запобігти ласки в кого, док. запопасти ласки чиєї.
снискивать, снискать славу здобувати, здобути славу, заживати, зажити слави.
снисходить, снизойти на просьбу зглядатися, зглянутися (док. здатися) на прохання (на просьбу).
с новой строки з нового рядка.
с ног до головы см. с головы до ног.
с ног на голову поставить (перевернуть) что перен. з ніг на голову поставити (перевернути) що.
с ноготок, с ноготь, с маковое (с маково) зёрнышко разг. як нігтик, з наперсток, як (з) макове зернятко (зерно).
с ножом к горлу пристать перен. разг. наступати, наступити на горло, з ножем до горла приставати, пристати.
сном и духом (сном-духом, ни сном ни духом) не знать (не ведать) чего разг. ні сном ні духом (сном-духом) не знати (не відати) чого.
с носа [взять, получить] прост. з носа [взяти, отримати, одержати].
сноситься, снестись с кем зноситися, знестися з ким; (несов.: письменно) листуватися, почати листуватися з ким.
сносу (сноса, износу, износа) нет чему (не знает что) разг. зносу немає (нема) чому.
с нуля начинать разг. з нуля починати.
снять (сорвать) с глаз повязку перен. разг. зняти (скинути, зірвати) полуду з очей, розірвати завісу з-перед очей.
[как] собака на сене перен. [як] собака на сіні, і сам не гам і людям (і комусь) не дам.
собаку съесть на (в) чём перен. разг. зуби з’їсти (проїсти, стерти), собаку з’їсти на (в) чому.
собачий холод разг. собачий (лютий) холод.
собачья жизнь разг. собаче життя.
с обдуманными намерениями з обдуманими намірами.
с обеих сторон чего обабіч, по обидва боки чого.
собирательная линза физ. збиральна лінза.
собирательное существительное грам. збірний іменник.
собирательность имени существительного грам. збірність іменників.
собирательные числительные грам. збірні числівники.
собирательный образ збірний образ.
собирать куски перен. разг. прошеним (ласкавим) хлібом жити, з довгою рукою ходити; жебракувати, жебрати, старцювати.
собирать, собрать на стол накривати, накрити [на] стіл.
собираться, собраться в дорогу збиратися, зібратися (лаштуватися, налаштуватися, ладнатися, наладнатися, споряджатися, спорядитися, виряджатися, вирядитися) в дорогу.
собираться, собраться с духом набиратися, набратися духу (відваги, сміливості).
собираться, собраться с мыслями збирати, зібрати думки, збиратися, зібратися з думками.
собираться, собраться со средствами збирати, зібрати кошти (гроші); розм. стягуватися, стягтися на що.
собираться, собраться с силами збиратися, зібратися в силі (на силі); розм. змагатися, змогтися [на силі].
собираются, собрались тучи см. сгущаются, сгустились тучи.
соблюдать, соблюсти законность дотримуватися, дотриматися (дотримувати, дотримати, додержуватися, додержатися) законності.
соблюдать меру в чём знати міру, дотримувати (додержувати) міри в чому.
соблюдать нейтралитет дотримувати (дотримуватися, додержувати, додержуватися) нейтралітету.
соблюдать очередь дотримуватися (додержуватися) черги.
соблюдать порядок дотримувати (дотримуватися, додержувати, додержуватися) порядку, зберігати порядок.
соблюдать [правила] приличия дотримувати (додержувати) [правил] пристойності, дотримувати (додержувати) звичаю.
соблюдать тишину дотримувати (додержувати) тиші.
соблюдение договорных обязательств дотримання (дотримування) договірних зобов’язань.
с обнажённой головой з непокритою головою.
с обратным уведомлением із зворотним повідомленням.
собраться в ком (комом, в комок, комком) см. свернуться в клубок.
собственно говоря вводн. сл. власне [кажучи], властиво кажучи.
собственной особой (персоной) см. своей особой.
собственной рукой власною рукою, власноруч.
собственноручная подпись власноручний підпис.
собственный корреспондент власний кореспондент; власкор.
собственным горбом [зарабатывать, добывать] см. своим горбом [зарабатывать, добывать].
собственными глазами видеть см. своими глазами видеть.
собственными ушами слышать, услышать см. своими ушами слышать, услышать.
с общего одобрения (согласия) за спільною ухвалою (згодою), за спільним схваленням.
совать, сунуть голову в петлю перен. разг. стромляти і устромляти, устромити голову в петлю (в зашморг), лізти, улізти в петлю.
совать, сунуть (несов. тыкать) [свой] нос, соваться, сунуться с носом (со своим носом) куда, во что разг. сунути (устромляти, устромити, стромляти, стромити, недок. тикати, тицяти) [свого] носа ([свій] ніс), док. поткнути [свого] носа ([свій] ніс) куди, у що.
совать, сунуть под нос кому тикати і тицяти, тицьнути під ніс кому.
совершать, совершить безрассудства чинити, учинити безглуздя.
совершать, совершить денежные операции провадити, провести (здійснювати, здійснити) грошові операції.
совершать, совершить наезд здійснювати, здійснити наїзд.
совершать, совершить нападение учиняти, учинити (робити, зробити) напад.
совершать, совершить побег тікати і утікати, утекти, здійснювати, здійснити втечу.
совершать, совершить подделку робити, зробити підробку, підробляти, підробити.
совершать, совершить посадку робити, зробити (здійснювати, здійснити) посадку.
совершать, совершить преступление учиняти і чинити, учинити (док. скоїти) злочин.
совершать, совершить прогул робити, зробити прогул.
совершать, совершить сделку укладати, укласти угоду.
совершение договора складання (складення, укладання, укладення) договору.
совершенная красота досконала краса (человека: врода).
совершенная правда чиста (цілковита; розм. свята) правда.
совершенно безразлично абсолютно байдуже.
совершенно верно цілком (абсолютно) правильно (розм. вірно).
совершенно всё геть усе; розм. усе чисто, геть-чисто все.
совершенно даром даремнісінько (розм.).
совершенное число мат. досконале число.
совершенно необходимо конче (доконче) потрібно (треба), абсолютно необхідно.
совершенно неожиданно цілком несподівано.
совершенно один сам-один; розм. сам-самісінький.
совершенно одинаково однаковісінько (розм.); цілком (зовсім) однаково.
совершенно похож достеменно схожий.
совершенно секретно цілком таємно (секретно).
совершенно ясно цілком ясно.
совершившийся факт доконаний (дійсний, здійснений) факт.
совершить неверный шаг см. сделать неверный шаг.
совести хватило у кого разг. і де була совість у кого, і не совісно кому.
совесть нечиста у кого нечиста совість у кого.
совет да любовь (пожелание счастья) згода та любов.
совещательная комната кімната для нарад.
совещательный голос дорадчий голос.
совещательный орган дорадчий орган.
совладать с [самим] собой разг. оволодіти собою, подолати (перебороти) свій страх (своє хвилювання).
совлекать, совлечь покров (покровы) с чего стягати, стягти і стягнути (скидати, скинути) покрив з чого.
совлекать, совлечь с пути [истинного] см. совращать, совратить с пути.
совместимость компьютерных программ сумісність комп’ютерних програм.
совместимость крови биол. сумісність крові.
совместимые понятия сумісні поняття.
совместная собственность спільна власність.
совместное заявление спільна заява.
совместное обучение спільне навчання.
совместное предприятие спільне підприємство.
совместное проживание спільне проживання (мешкання).
совмещать должности суміщати посади.
совмещать приятное с полезным см. соединять приятное с полезным.
совмещать работу с учёбой поєднувати роботу (працю) з навчанням.
совокупная прибыль сукупний прибуток.
совокупный продукт сукупний продукт.
совпадение обстоятельств збіг обставин.
совращать, совратить (совлекать, совлечь) с пути [истинного] книжн. збивати, збити (зводити, звести) з [правдивого, доброго] шляху (з [правдивої, доброї] дороги).
совращение несовершеннолетних розбещення (розбещування) неповнолітніх.
со временем см. с течением времени.
современная цивилизация сучасна цивілізація.
со всего плеча разг. з усієї сили, що є сили (сил), щосили.
со всего размаха (размаху) см. с размаха.
со всей полнотой, во всей полноте з усією повнотою, в усій повноті.
со всей серьёзностью з усією серйозністю.
совсем другая история зовсім інша історія (справа, річ).
со всеми потрохами см. с потрохами.
совсем не… (нисколько) зовсім не…, аж ніяк.
со всем тем см. при всём том.
со всех концов з усіх кінців, звідусюди.
со всех ног [броситься, побежать] разг. з усіх ніг [кинутися, побігти]; скільки сили, що є духу, щодуху, що є сили, що є сил, щосили [кинутися, побігти].
со всех сторон звідусюди, звідусіль, з усіх кінців.
со вчерашнего дня від учора, від (з) учорашнього дня.
согласительная комиссия погоджувальна (єднальна) комісія.
согласно оценке (с оценкой) відповідно до оцінки, згідно з оцінкою.
согласно просьбе чьей згідно з проханням чиїм.
согласно штатному расписанию згідно із (зі) штатним розписом.
согласный с оригиналом з оригіналом згоден.
согласованные действия погоджені дії.
согласовать вопрос узгодити питання.
с оглядкой [делать, действовать] разг. з осторогою, обачно, обачливо, обережно [робити, діяти].
согревать, согреть змею на груди (за пазухой) см. отогревать, отогреть змею на груди.
согревающий компресс зігрівальний (зігрівний) компрес.
содействовать кому, чему сприяти кому, чому.
содержание книги зміст книжки (книги).
содержание минерала в руде уміст мінералу в руді.
содержание постановления зміст постанови (ухвали).
содержание семьи утримання родини (сім’ї).
содержание скота утримання худоби.
содержание сплава мет. склад сплаву.
содержать [в себе] витамины містити [в собі] вітаміни.
содержать на (за) свой счёт утримувати за свій рахунок.
содержать под арестом тримати (держати) під арештом.
содержимое кармана уміст кишені.
со дна моря достать перен. разг. з дна моря дістати.
с одного маху см. одним махом.
с одного удара см. одним ударом.
с одной стороны вводн. сл. з одного боку.
со дня на день з дня на день.
с одобрения кого за ухвалою кого, чиєю, за схваленням кого, чиїм.
содом и гоморра книжн. содом і гоморра.
содружество наций співдружність націй.
соединение провода з’єднання проводу.
соединительная ткань анат., бот. сполучна тканина.
соединительный винт техн. сполучний (з’єднувальний) гвинт.
соединять (совмещать) приятное с полезным сполучати (поєднувати) приємне з корисним.
сожалеть о потерянном шансе шкодувати (жалкувати) за втраченим шансом.
созвучно с требованием времени відповідно до потреб часу.
создавать, создать впечатление справляти, справити (створювати, створити) враження.
создавать, создать по образу и подобию чьему книжн. створювати, створити за образом і подобою чиєю.
создавать, создать угрозу створювати, створити загрозу, недок. загрожувати.
создать [себе] кумир, сотворить себе кумир высок. створити (зробити) [собі] кумир (кумира).
со зла спересердя, зі зла, зі (від) злості.
сознавать опасность усвідомлювати небезпеку.
сознавать, сознать свою ошибку усвідомлювати, усвідомити (визнавати, визнати) свою помилку.
сознаваться, сознаться в [своей] вине зізнаватися, зізнатися в [своїй] провині (вині).
сознаваться, сознаться в своей неправоте визнавати, визнати свою неправоту.
со знанием дела зі знанням справи.
сознание своей вины визнання (осознание: усвідомлення, свідомість) своєї провини (вини).
соизмеримые величины сумірні величини.
соизмеримые понятия порівнянні поняття.
соискание учёной степени захист дисертації на здобуття вченого ступеня.
соискатель гражданства претендент на громадянство.
сойти с дистанции спорт. зійти з дистанції.
сойти с орбиты зійти з орбіти.
сойти с рельсов зійти з рейок (з колії).
сократительная способность сердца анат. скорочувальна здатність серця.
сокращать, сократить дробь мат. скорочувати, скоротити дріб.
сокрушать сердце разг. сушити (смутити) серце.
сокрушительный (сокрушающий) удар нищівний удар.
солёная острота перен. разг. солоний (крутий) дотеп.
солёное озеро солоне (соляне) озеро.
солнечная радиация сонячна радіація.
солнечная система астр. сонячна система.
солнечное время астр. сонячний час.
солнечное затмение астр. сонячне затемнення.
солнечное излучение сонячне випромінювання (випромінення).
солнечное сплетение анат. сонячне сплетіння.
солнечные ванны сонячні ванни.
солнечный удар мед. сонячний удар.
солодковый корень бот., фарм. солодка, солодець, солодкий корінь, локриця, солодач.
соломенная вдова разг. солом’яна вдова.
соломенная шляпа бриль, капелюш.
соломенный вдовец разг. солом’яний удівець.
соломонова печать бот. купина, соломонова печатка.
соломоново решение книжн. соломонове рішення.
солоно пришлось (досталось) кому разг. скрутно (розм. солоно, гірко) було кому.
соль земли перен. книжн. сіль землі.
соляровое масло солярове масло; розм. соляр, солярка.
сомкнуть (сплотить) ряды воен., спорт. зімкнути ряди; перен. згуртуватися, об’єднатися.
со мной зі мною.
сон в руку разг. сон в руку; справджений сон.
сон морит см. сон одолевает.
сонная артерия анат. сонна артерія.
сонная болезнь мед. сонна хвороба.
сонное царство шутл. сонне царство.
сонный вид заспаний вигляд.
сон одолевает (морит) разг. сон бере (змагає, знемагає).
сообразить завтрак прост. приготувати (організувати) сніданок.
сообразно с законом книжн. згідно із законом.
сообразно с обстоятельствами книжн. відповідно до обставин, згідно з обставинами.
сообразоваться с обстоятельствами пристосовуватися, пристосуватися до обставин, зважати, зважити на обставини.
сообщать, сообщить сведения повідомляти, повідомити; подавати, подати відомості.
сообщаться письмами листуватися.
сообщить новые качества надати нових властивостей.
соответствовать действительности відповідати дійсності.
соответствовать истине відповідати істині.
соответствовать подлиннику відповідати оригіналові (оригіналу).
соответствующим образом відповідним (належним) чином.
соотношение сил співвідношення сил.
с опаски разг. з остраху, побоюючись.
с опасностью для жизни з небезпекою для життя.
соподчинённые предложения грам. супідрядні речення.
сопроводительная записка супровідна записка.
сопроводительная опись супровідний опис.
сопроводительное письмо супровідний лист.
сопроводительный документ супровідний документ.
сопровождающие обстоятельства супровідні обставини.
сопротивление материалов физ. опір матеріалів.
сопротивление среды физ. опір середовища.
сопутствующие газы спец. супутні гази.
сопутствующие изменения супровідні зміни.
сопутствующие обстоятельства супровідні обставини.
сопутствующие пассажиры супутні пасажири.
сопутствующие товары супровідні (супутні) товари.
сорвать голову с кого, кому перен. прост. відірвати (зірвати) голову кому.
сорвать голос (горло, глотку) зірвати голос (горло).
сорвать поцелуй разг. зірвати поцілунок.
сорвать с глаз повязку см. снять с глаз повязку.
с оригиналом верно офиц. з оригіналом згідно.
сорить (сыпать) деньгами перен. разг. сипати (розкидатися) грішми (грошима), розкидати (розтринькувати) гроші.
сорная трава бур’ян.
сорное зерно засмічене зерно.
сорное поле забур’янене (бур’янисте) поле.
сорное растение бур’ян.
сорный ящик ящик для сміття.
сортировочная горка ж.-д. сортувальна гірка.
сортировочная станция сортувальна станція.
сортовой прокат мет. сортовий прокат.
с оружием в руках зі (із) зброєю в руках.
сосать кровь см. пить кровь.
сосать соки из кого перен. разг. тягнути (смоктати, ссати) соки з кого.
со своей (с моей, с его) стороны з свого (з мого, з його) боку.
сосёт под ложечкой разг. пече (смокче; мутит: нудить) під грудьми.
со скидкой [продать] зі знижкою [продати].
со скоростью света зі (із) швидкістю світла.
со скрипом, с большим скрипом а) (издавая звуки) скрипуче, скрипливо; б) (с трудом) разг. через силу; розм. на превелику силу.
сослагательное наклонение грам. умовний спосіб.
со слов кого зі слів кого.
сослужить службу стати в пригоді, прислужитися.
со смаком зі смаком.
со сна, со сну разг. зі (зо) сну, спросоння.
со спокойной совестью зі спокійною совістю, зі спокійним сумлінням.
сосредоточенное внимание зосереджена увага.
сосредоточивать, сосредоточить внимание на чём зосереджувати, зосередити увагу на чому.
сосредоточивать, сосредоточить войска зосереджувати, зосередити (скупчувати, скупчити) війська.
сосредоточивать, сосредоточить усилия зосереджувати, зосередити зусилля.
со средствами кто з достатком, заможний хто.
состав воздуха склад повітря.
составитель поездов складач поїздів (потягів).
составитель хрестоматии укладач (упорядник) хрестоматії.
составить [себе] имя здобути [собі] ім’я.
составить [себе] компанию разг. зібрати [собі] компанію.
составить мнение скласти думку (погляд).
составить [себе] представление скласти уявлення.
составить себе репутацию здобути собі репутацію.
составить уравнение мат. скласти рівняння.
составлять исключение см. быть исключением.
составлять, составить коллекцию збирати, зібрати (складати, скласти) колекцію.
составлять, составить лекарство виготовляти, виготувати і виготовити ліки.
составлять, составить отчёт складати, скласти звіт.
составлять, составить план складати, скласти план.
составлять, составить проект складати, скласти проект.
составлять, составить протокол складати, скласти протокол.
составлять часть чего становити частину чого.
составная часть складова частина; складник.
составное сказуемое грам. складений присудок.
составное число мат. складене число.
состав преступления юр. склад злочину.
состав суда склад суду.
со старанием старанно.
с остервенением разг. розлючено; (неистово) несамовито.
со стороны чьей з чийого боку.
со стороны виднее збоку видніше.
состояние войны стан війни, воєнний стан.
состояние духа см. расположение духа.
состояние здоровья стан здоров’я.
состоятельность доводов переконливість (обґрунтованість, обгрунтованість) доказів.
состоять в браке бути одруженим (о жене: дружиною), бути (жити) в шлюбі.
состоять в должности обіймати посаду, бути (перебувати) на посаді.
состоять в профсоюзе бути членом профспілки.
состоять в родстве см. быть в родстве.
состоять из трёх частей складатися з трьох частин.
состоять на службе бути (перебувати) на службі (на посаді), служити.
состоять на учёте бути (перебувати) на обліку.
состоять под наблюдением бути (перебувати) під наглядом.
состоящий в браке одружений.
состоящий на службе службовець.
со странностями кто чудний, дивний, дивак хто.
со страхом з острахом, побоюючись.
со студенческой скамьи із (зі) студентської лави.
со стыда від (з) сорому.
сосудистая хирургия судинна хірургія.
сотворить себе кумир см. создать [себе] кумир.
с открытой головой кто з непокритою головою хто; розм. простоволосий хто.
с открытой душой з (із) щирою душею, з (із) щирим (відкритим) серцем.
с открытым (с поднятым) забралом перен. высок. з відкритим (з піднятим) заборолом.
с открытыми глазами [делать что, идти на что] перен. свідомо [робити що, іти на що].
с открытым (с чистым) сердцем з щирим (з відкритим) серцем, з щирою душею.
сотовая связь техн. стільниковий зв’язок.
с отчаянием з відчаєм.
с охотой охоче.
сохранение энергии физ. збереження енергії.
сохранная доставка грузов доставка вантажів у цілості.
сохранная расписка охоронна розписка.
сохранность вкладов цілість (збереженість) вкладів.
сохранность грузов цілість (збереженість) вантажів.
сохранять, сохранить в памяти зберігати, зберегти в пам’яті.
сохранять, сохранить в целости зберігати, зберегти цілим.
сохранять, сохранить за собой право зберігати, зберегти (залишати, залишити) за собою право.
сохранять, сохранить имущество зберігати, зберегти майно.
сохранять молчание см. хранить молчание.
сохранять, сохранить нейтралитет зберігати, зберегти нейтралітет.
сохранять порядок зберігати порядок, дотримувати (дотримуватися, додержувати, додержуватися) порядку.
сохранять спокойствие бути (залишатися) спокійним, зберігати спокій.
сохранять тайну зберігати таємницю.
с оценкой см. согласно оценке.
социальная сфера соціальна сфера.
социальное обеспечение соціальне забезпечення.
социальное положение соціальний стан.
социальное страхование соціальне страхування.
социально опасное действие соціально небезпечна дія; (влияние) соціально небезпечний вплив.
сочетаться браком уст., ирон. одружуватися, одружитися, брати, узяти шлюб.
сочетать теорию с практикой поєднувати теорію з практикою.
сочинительный союз грам. сурядний сполучник, сполучник сурядності.
сочувственное отношение співчутливе ставлення.
со школьной скамьи (скамейки) із (зі) шкільної лави (лавки).
сошлись на том, что… погодилися (зійшлися) на тому, що…
со щитом [возвращаться, приходить] перен. высок. із (з) щитом [повертатися, приходити].
со щитом или на щите [возвращаться, являться] перен. або з щитом або на щиті [повертатися, з’являтися].
союзная конструкция грам. сполучникова конструкція.
союзное слово грам. сполучникове слово.
спадать, спасть с голоса (с голосу) разг. втрачати, втратити (страчати, стратити) голос; розм. спадати, спасти з голосу.
спадать, спасть с лица разг. марніти, змарніти; розм. спадати, спасти з лиця (на виду); худнути, схуднути на обличчі.
спадать, спасть с тела (в теле) разг. спадати, спасти з тіла; худнути, схуднути [на тілі]; (от недоедания — ещё) розм. охлявати, охлянути.
спальный . мешок спальний мішок.
спасательный круг рятувальний круг.
спасать, спасти положение рятувати, урятувати становище.
спасать, спасти свою шкуру перен. разг. рятувати, урятувати свою шкуру.
спасаться, спастись бегством рятуватися, урятуватися втечею.
спасение утопающих рятування (урятування) потопаючих.
спасения (спасу) нет разг. рятунку (порятунку; розм. спасу) немає (нема).
спасибо и на том разг. дякувати й на тому.
спасибо на добром слове дякую за добре слово.
спасительная мысль рятівна (розм. спасенна) думка.
спасительное средство рятівний засіб.
спать без задних ног разг. спати без задніх ніг.
спать без просыпа (без просыпу) разг. спати без просипу (без прокиду).
спать, уснуть и заснуть вечным (могильным, непробудным, последним) сном, спать сном могилы высок. спати, заснути вічним (останнім) сном.
спать крепким (разг. мёртвым) сном спати міцним (розм. мертвим) сном.
спать не даёт что кому спати не дає що кому.
спать сном праведника (праведных) шутл. спати сном праведника (праведних).
спекающийся уголь спікливе (спікне) вугілля.
спекшиеся губы засмаглі (спечені) губи.
с (от) [самых] пелёнок (с детства) від (з) пелюшок, із сповитку; розм. з повиточку, з повитку.
с пеной у рта перен. з піною на губах (на вустах, на устах, коло рота).
с первого взгляда з першого погляду; (по первому впечатлению) на перший погляд.
с первого знакомства з першого знайомства, з першої зустрічі.
с первого слова з першого слова.
с первых шагов, с первого шага (с самого начала) з перших кроків, з першого кроку, з самого початку.
с песочком [пробирать, обсуждать] кого перен. разг. з пісочком [пробирати, обговорювати] кого.
с петухами [встать, подняться] см. до петухов.
специальная одежда спеціальний одяг; спецодяг.
специальное оборудование спеціальне обладнання (устаткування).
спешить некуда см. торопиться некуда.
спешная почта спішна пошта.
спешно доставить спішно (негайно) доставити.
спешное дело спішна (нагальна, пильна, негайна) справа.
спинная струна анат. спинна струна; хорда.
спинной мозг анат. спинний мозок.
спинной хребет анат. спинний хребет.
спиртные напитки спиртні (спиртові) напої.
спиртовое брожение спец. спиртове бродіння.
спиртовой завод спиртовий завод; спиртозавод.
списочный состав обліковий (списковий) склад.
списывать, списать в расход см. выводить, вывести в расход.
списывать, списать (сдавать, сдать) в тираж перен. списувати, списати (здавати, здати) в тираж.
списывать, списать долг списувати, списати борг.
списывать, списать по акту списувати, списати за актом.
спит и [во сне] видит разг. спить і [вві сні] бачить.
спит как убитый спить як убитий.
сплеснуть руками см. всплеснуть руками.
сплетение обстоятельств збіг (сплетення, сплетіння) обставин.
с плеч (с рук) долой разг. та й край [мороці], та й по всьому.
с плеч сбросить (стряхнуть) скинути з плечей (з пліч).
сплотить ряды см. сомкнуть ряды.
сплошное недоразумение см. одно недоразумение.
сплошь и (да) рядом разг. часто, часто-густо, часто й густо; (то и дело) раз у раз.
с повинной головой прийти (явиться) см. являться, явиться с повинной [головой].
с подкупающей искренностью з чарівною (чарівливою) щирістю.
с подлинным верно офиц. з оригіналом згідно.
с поднятым забралом см. с открытым забралом.
с подобающим вниманием з належною увагою.
с позволения сказать а) (простите за выражение) разг. пробачте (вибачте, вибачайте) на [цім, цьому] слові; б) (при выражении отрицательного отношения) ирон. з дозволу сказати (мовити).
с позиции силы з позиції сили.
спокойной (покойной, доброй) ночи на добраніч, добраніч.
спокон веку (веков) разг. споконвіку, споконвіків, споконвічно.
с поличным [поймать, захватить, попасться] з речовими доказами; (с ворованным) з краденим; (на месте преступления) на місці злочину, розм. на гарячому [вчинку], на шкоді [піймати, спіймати, зловити, попастися].
с полным правом з повним правом, з цілковитою підставою.
с полуслова [понимать, схватывать] разг. з півслова [розуміти, схоплювати].
с получением см. по получении.
с пользой употреблять, употребить з користю (з вигодою) використовувати, використати.
с помощью, при помощи кого, чего за (з) допомогою кого, чого.
с понятием делать что разг. з поняттям робити що.
с поползновением на роскошь книжн. з претензією на розкіш.
спорая работа прост. швидка (успішна) робота.
спорное наследство спірна спадщина.
спорный вопрос спірне питання.
спор против документов юр. заперечення документів.
спортивная площадка спортивний майданчик.
спортивная форма спортивна форма.
спортивный разряд спортивний розряд.
спору (спора) нет вводн. сл. разг. безперечно, безумовно.
способ изготовления спосіб виготовлення.
способности к музыке здібність (нахил) до музики.
способный человек здібна людина.
способ производства спосіб виробництва.
способ употребления спосіб уживання.
с потерянным видом з розгубленим виглядом.
с потолка брать, взять разг. брати, узяти з голови (із стелі, з повітря).
с (со всеми) потрохами прост. з [усіма] бебехами (манатками).
с походом (с излишком) разг. з лишком, з лишкою.
справедливое негодование см. благородное негодование.
справедливое требование справедлива вимога.
справиться с собой справитися з собою, оволодіти собою.
справиться с трудной работой справитися (упоратися) з важкою роботою.
справка о состоянии здоровья довідка про стан здоров’я.
справка с места работы довідка з місця роботи.
справляться, справиться о ком питатися і розпитуватися, розпитатися, розпитувати, розпитати, довідуватися, довідатися про кого.
справочное бюро довідкове бюро.
с праздником! із (зі) святом!
с пренебрежением із зневагою, з погордою, зневажливо, погордливо.
с приветом кто (со странностями) прост. з привітом хто, не всі вдома (дома) в кого.
с привычки за звичкою.
с [глубоким, сердечным] прискорбием книжн. з [глибоким] сумом, з [глибоким, сердечним] жалем.
спрос больше с кого разг. більше вимагають (питають, спитають) з кого.
спрос и предложение попит і пропозиція.
с проседью кто з сивиною, з сивизною, сивуватий хто.
спрос падает попит падає.
с прохладцей, с прохладцем разг. а) (не торопясь, не спеша) спроквола, спрокволу, не кваплячись; розм. з холодком; б) (равнодушно) холоднувато; розм. з холодком.
спряжение глаголов грам. дієвідмінювання; відмінювання дієслів.
спрятаться в себя замкнутися в собі.
спрятаться под крылышко перен. разг. сховатися під крильце.
с птичьего полёта з пташиного польоту.
спускаемый аппарат приземлюваний апарат, апарат, який спускають.
спускать, спустить курок спускати, спустити курок.
спускать, спустить на тормозах перен. разг. спускати, спустити на гальмах.
спускаться, спуститься с неба на землю см. сходить, сойти с неба на землю.
спусковой механизм спусковий механізм.
спустить всё до [последней] рубашки разг. прогайнувати все до [останньої] сорочки.
спуститься с облаков разг. упасти з неба.
спустить шкуру (три шкуры, семь шкур) с кого перен. прост. спустити шкуру (три шкури, сім шкур) з кого.
с пустыми (с голыми) руками [прийти, явиться] разг. з порожніми (з пустими) руками, упорожні [прийти, з’явитися].
спустя (через) некоторое время через якийсь час; (со временем) трохи (трішки, трошки) згодом; (вскоре) незабаром.
спустя несколько лет через кілька (через декілька) років.
спустя рукава разг. абияк; (безразлично) байдуже.
спутывать, спутать по рукам и [по] ногам см. связывать, связать по рукам и [по] ногам.
с пылом браться, взяться за дело із запалом (із завзяттям) братися, узятися за справу (за діло).
с пылу, с жару прост. прямо з вогню (з жару).
с пьяных глаз прост. з п’яних очей.
спятить с ума см. сходить с ума.
с пятого на десятое [говорить, рассказывать] см. из пятого в десятое.
спящая красавица (в фольклоре) спляча красуня.
спящие почки бот. сплячі бруньки.
сравнимое число мат. порівнянне (конгруентне) число.
сравнимые величины порівнянні величини.
сравнительная степень грам. вищий ступінь.
сравнительно дёшево порівняно дешево.
сравнительное языкознание порівняльне мовознавство.
сравнительный метод порівняльний метод.
сравнять с землёй что зрівняти з землею що.
с радостью з радістю; (охотно — ещё) радо, охоче, розм. залюбки.
сражаться (воевать) с ветряными мельницами разг. боротися (воювати) з вітряками.
с разбега, с разбегу з розгону, з розбігу; (с хода) з ходу.
с развальцем, с развальцей [идти, ходить] разг. перехильцем, перехильці, перевальцем, розвалькувато [іти, ходити].
с разгона, с разгону з розгону; (с хода) з ходу.
с раздражением [сказать] роздратовано, з роздратуванням [сказати].
с размаха, с размаху, со всего размаха (размаху) з [усього] розмаху; (разбежавшись) з розгону, з розбігу.
с разрешения з дозволу.
с раннего (с самого) утра спозаранку, спозарання, спозарана, з раннього ранку, з (від) самого ранку (рання).
с распростёртыми объятиями [встречать, принимать] з розкритими обіймами; (с радостью) радо, радісно, гостинно [зустрічати, приймати].
с расстановкой повагом, повільно, спроквола, спрокволу.
среда заедает, заела разг. середовище заїдає, заїло.
среди (средь) белого (бела) дня серед білого дня.
среди нас серед нас, між (поміж) нами.
среди ночи серед ночі; опівночі.
среди улицы посеред вулиці.
среднего возраста середнього віку.
среднего роста кто середній на зріст, середнього зросту хто.
среднее арифметическое мат. середнє арифметичне.
среднее образование середня освіта.
среднее ухо анат. середнє вухо.
средней руки кто, что разг. середньої руки хто, що.
среднемесячный оклад середньомісячний оклад.
средние века середні віки.
средние способности середні (посередні) здібності.
средний залог грам. середній стан.
средний род грам. середній рід.
средний урожай середній (пересічний) урожай.
средним числом пересічно, середнім числом.
средних лет середнього віку, середніх років.
средняя норма прибыли середня норма прибутку.
средняя температура середня температура.
средняя школа середня школа.
средства к существованию засоби до існування.
средства массовой информации засоби масової інформації.
средства на содержание кошти на утримання.
средства передвижения засоби пересування.
средства производства засоби виробництва.
средь белого (бела) дня см. среди белого дня.
с решающим голосом з ухвальним голосом.
с (от) рождения з (від) народження, зроду; розм. зроду-віку, зроду-звіку.
срок годности термін (строк) придатності.
срок давности термін (строк) давності.
срок договора истекает, истёк термін (строк) договору минає, минув (закінчується, закінчився, кінчається, скінчився).
сроком до… терміном до…, строком до…
срочная воєнная служба строкова військова служба,
срочная помощь термінова допомога.
срочная работа термінова робота.
срочная ссуда строкова позика (позичка).
срочное дело термінова (негайна, пильна) справа.
срочный вклад строковий вклад.
срочный депозит строковий депозит.
срочный заказ термінове замовлення.
сруб колодца цямрина (цямриння, цямрини) криниці (колодязя).
с руками и ногами [отдавать, отпускать] перен. разг. з руками й ногами [віддавати, відпускати].
с руками отрывать, оторвать что у кого перен. разг. з руками відривати, відірвати що в кого.
с рук долой см. с плеч долой.
с рук на руки, из рук в руки (передавать, сдавать) з рук у руки.
срывать, сорвать завесу (покров) с чего зривати, зірвати завісу (покривало) з чого.
срывать, сорвать злость (сердце, гнев) на ком зганяти, зігнати гнів (злість), зганяти, зігнати (зривати, зірвати) серце на кому.
срывать, сорвать маску с кого перен. разг. зривати, зірвати маску (машкару) з кого.
срывать, сорвать с места (с работы, с учёбы) кого разг. зривати, зірвати з місця (з роботи, з навчання) кого.
срываться, сорваться с места разг. зриватися, зірватися (схоплюватися, схопитися) з місця.
срываться, сорваться (слетать, слететь) с языка (с губ, с уст) разг. зриватися, зірватися з язика, злітати, злетіти з вуст (з уст).
срывать цветы удовольствия ирон. зривати квіти насолоди; розкошувати, жити розкошуючи.
срыв заказа зрив замовлення.
с (от) [самого] рождения від [самого] народження.
с самого утра см. с раннего утра.
с сегодняшнего дня від сьогодні, з сьогоднішнього дня.
с собаками не сыщешь кого разг. із свічкою не знайдеш кого.
с согласия кого за згодою чиєю.
ссуда на постройку позика (позичка) на будування.
ссуда под залог позика (позичка) під заставу.
ссудная ведомость позичкова відомість.
ссудная запись позичковий запис.
ссудная касса позичкова каса.
ссудный процент позичковий відсоток (процент).
ссужать, ссудить небольшую сумму позичати, позичити невелику суму.
с сумой ходить, пойти разг. торби почепити, піти з торбами (з торбою).
ссылаться, сослаться на источники посилатися, послатися на джерела.
с сырцой прост. а) (немного влажный) вогкуватий, сируватий; (немного мокрый) мокруватий; б) (недоварившийся) сируватий.
ставать, стать на якорь мор. ставати, стати на якір.
ставить, поставить в затруднительное положение (в затруднение) ставити, поставити в скрутне (у важке) становище.
ставить, поставить в известность доводити, довести до відома, повідомляти, повідомити, сповіщати, сповістити.
ставить, поставить в необходимость змушувати, змусити, примушувати, примусити.
ставить, поставить в обязанность кому зобов’язувати, зобов’язати кого.
ставить, поставить (класть, положить) во главу угла что книжн. класти, покласти (ставити, поставити) в основу (в основу основ), брати, узяти за основу що.
ставить, поставить вопрос ребром разг. ставити, поставити питання руба.
ставить, поставить (приводить, привести) в пример кого, что наводити, навести як приклад (як зразок, як взірець), ставити, поставити за приклад (за зразок, за взірець) кого, що.
ставить в счёт кому что перен. ставити в рахунок, ставити (брати) на карб, карбувати, закарбовувати кому що.
ставить, поставить в тупик перен. заганяти, загнати в глухий (в тісний) кут; см. ещё сбивать, сбить с толку.
ставить в укор кому что докоряти, дорікати кому за що, закидати кому що, робити докір кому за що.
ставить выше (превыше) всего ставити над (понад) усе (вище всього).
ставить, поставить знак равенства ставити, поставити знак рівності.
ставить, поставить крест на ком-чем перен. ставити, поставити хрест на кому-чому.
ставить, поставить к стенке (расстреливать) разг. ставити, поставити до стінки.
ставить, поставить ловушку см. расставлять, расставить сети.
ставить, поставить на вид кому что робити, зробити зауваження, зауважувати, зауважити кому за що, ставити, поставити на карб (на вид) кому що.
ставить, поставить на карту что ставити, поставити на карту що.
ставить, поставить на колени кого ставити, поставити на коліна (навколішки) кого.
ставить, поставить на кон что ставити, поставити на кін що.
ставить, поставить на [своё] место кого разг. ставити, поставити на [своє] місце кого, показувати, показати місце кому.
ставить, поставить (поднимать, поднять) на ноги кого ставити, поставити (піднімати, підняти, підіймати, підійняти) на ноги кого.
ставить, поставить на обсуждение ставити, поставити на обговорення.
ставить, поставить на одну доску кого с кем, чего с чем перен. ставити, поставити на одну дошку кого з ким, що з чим.
ставить, поставить на очередь ставити, поставити на чергу.
ставить, поставить на рельсы чего, какие //ставити, поставити на рейки //чого, які.
ставить, поставить на своём ставити, поставити на своєму, домагатися, домогтися (добиватися, добитися) свого.
ставить, поставить что на службу чему ставити, поставити що на службу чому.
ставить, поставить на твёрдую почву что ставити, поставити на твердий ґрунт (грунт) що.
ставить, поставить на широкую ногу что ставити, поставити на широку ногу що.
ставить палки в колёса см. вставлять палки в колёса.
ставить, поставить перед [свершившимся] фактом кого ставити, поставити перед [доконаним] фактом кого.
ставить под вопрос что ставити під питання, робити сумнівним (непевним) що.
ставить, поставить под удар кого, что перен. ставити, поставити під удар (під загрозу) кого, що.
ставить превыше всего см. ставить выше всего.
ставить препятствия чинити (ставити) перешкоди.
ставить рогатки ставити рогатки.
ставить, поставить себя на место кого, чьё ставити, поставити себе на місце кого, чиє.
ставить, поставить точку на нём перен. ставити, поставити крапку на чому.
ставить, поставить точку (точки) над (на) "і" перен. ставити, поставити крапку (крапки) над "і".
ставить, поставить у руля кого ставити, поставити коло (біля) керма кого.
ставить, поставить [себе] целью ставити, поставити [собі] за мету.
ставка (карта) [будет] бита чья //ставка (карта) [буде] бита //чия.
стадный инстинкт стадний інстинкт.
стадный образ жизни стадне життя, стадний спосіб життя.
с таким же успехом см. с тем же успехом.
с тактом з тактом.
стал вопрос разг. постало (виникло) питання.
сталкиваться, столкнуться на узкой дороге (дорожке) см. встречаться, встретиться на узкой дороге.
стало быть разг. отже, отож, виходить, значить.
стало невтерпёж кому прост. не стало сил (сили) терпіти в кого, кому; розм. терпець увірвався кому.
становится, стало пасмурно стає, стало хмарно, хмарить, нахмарило, хмариться, нахмарилося.
становиться, стать в (на) защиту кого, чего ставати, стати (вставати, встати, виступати, виступити) на захист кого, чого, ставати, стати за кого-що.
становиться, стать в круг ставати, стати в коло.
становиться стать во главе чего очолювати, очолити що, ставати, стати на чолі чого.
становиться, стать и встать в позу перен. ставати, стати в позу.
становиться, стать в тупик см. заходить, зайти в тупик.
становиться, стать глубже глибшати, поглибшати.
становиться, стать дыбом (о волосах и пр.) разг. здиблюватися, здибитися, підніматися, піднятися (підійматися, підійнятися, док. полізти) вгору.
становиться, стать (располагаться, расположиться) лагерем ставати, стати табором; отаборюватися, отаборитися.
становиться, стать на дорогу перен. виходити, вийти на шлях.
становиться, стать (вставать, встать) на дыбы ставати, стати дибки (на диби), здиблюватися, здибитися.
становиться, стать на задние лапки перед кем перен. разг. ставати, стати на задні лапки, недок. слатися, стелитися [листом] перед ким.
становиться, стать на колени ставати, стати на коліна; (перен. — ещё) розм. уклякати, уклякнути і уклякти.
становиться, стать (вставать, встать, подниматься, подняться) на ноги ставати, стати (уставати, устати, підніматися, піднятися, підійматися, підійнятися, спинатися, сп’ястися і зіп’ястися, зводитися, звестися) на ноги.
становиться, стать на одну доску с кем перен. ставати, стати на одну дошку з ким.
становиться, стать и встать на пути чьём, кого (на дороге чьей, кого) ставати, стати на дорозі чиїй, кому (на шляху чиєму, кому), заступати, заступити дорогу (шлях) кому.
становиться, стать (вставать, встать) на путь чего ставати, стати на шлях чого.
становиться, стать (вставать, встать) на сторону кого, чью ставати, стати (схилятися, схилитися) на бік кого, чий, тягти, потягти і потягнути руку за ким, за кого.
становиться, стать (вставать, встать) на учёт братися, узятися на облік.
становиться, стать (вставать, встать) под знамя (под знамёна) кого, чего ставати, стати під прапор (під прапори, під стяг, під стяги, під знамено, під знамена) кого, чого.
становиться, стать (вставать, встать) поперёк горла кому перен. разг. ставати, стати поперек (впоперек) горла (кісткою в горлі) кому.
становиться, стать (вставать, встать) поперёк дороги (поперёк пути) кому ставати, стати поперек (впоперек) шляху (дороги), заступати, заступити шлях (дорогу) кому.
становиться, стать равнодушным ставати, стати байдужим, байдужіти, збайдужіти.
станция назначения станція призначення.
станция отправления станція відправлення.
станция техобслуживания станція техобслуговування.
старая вера стара віра; старообрядництво.
старая гвардия перен. стара гвардія.
старая истина давня (стара, відома) істина.
старая (стара, знакомая) песня перен. разг. стара (знайома) пісня; це ми вже чули.
[и] стар и мал (и млад), [и] старый и малый старі й малі (й молоді), старе й мале, геть усі; розм. чисто всі, геть-чисто всі.
старший по возрасту старший віком (за віком).
старший по званию старший за званням.
старый волк старий вовк.
старый воробей старий горобець.
[и] старый и малый см. стар и мал.
старый обычай давній (старий, стародавній, колишній) звичай.
Старый свет (Европа, Азия, Африка) Старий світ.
старый стиль старий стиль.
статистические выборки статистичні виписки.
статистические выкладки статистичні викладки.
статистические данные статистичні дані.
статистические наблюдения статистичні спостереження.
статистическое выравнивание статистичне вирівнювання.
статичная поза книжн. нерухома постать (поза).
статочное ли [это] дело? прост. хіба (чи) це можливо?, хіба (чи) це можлива річ?
статус беженца офиц. статус біженця.
стать в копеечку (в копейку) см. влететь в копеечку.
стать жертвой см. пасть жертвой.
стать на ложный путь см. стоять на ложном пути.
стать (встать) на стражу (на страже) чего стати на варту (на варті, на сторожу, на сторожі) чого.
стать совсем другим стати зовсім іншим.
стать стеной см. встать стеной.
стационарный двигатель стаціонарний двигун.
стачечный комитет страйковий комітет; страйком.
с твоё разг. стільки, скільки й (як і) ти.
ствол дерева стовбур дерева.
ствол пулемёта ствол кулемета.
ствол шахты стовбур шахти.
стеариновая свеча стеаринова свічка.
стекольная мастерская склярська майстерня.
стекольное производство склоробне виробництво.
стекольный (стеклянный) завод скляний завод; склозавод, гута.
с тем же (с таким же) успехом з тим же (з таким же, з тим самим, з таким самим) успіхом.
с (от) темна до темна з (від) рання до смеркання (до вечора), від світанку до смерку, від (з) ранку до вечора, від (із) зорі до зорі.
с тем чтобы з тим щоб.
стена в стену, стена об стену (жить) стіна в стіну, стінка в стінку.
стенные часы настінний годинник.
степени сравнения грам. ступені порівняння.
степень наказания міра покарання.
степные просторы степові простори (обшири, розлоги).
стереть (растереть) в порошок кого перен. разг. розтерти (стерти) на (в) порох кого.
стереть (смести) с лица земли кого, что разг. стерти (змести) з [лиця] землі, згладити (зігнати, звести) із (зі) світу.
стержневая проблема перен. основна (головна, стрижнева) проблема.
стеснённое дыхание утруднене дихання.
стеснённые (тесные) обстоятельства скрутні (важкі) обставини.
стеснённый в денежных средствах обмежений у коштах (у грошах).
стеснительное материальное положение скрутне (важке) матеріальне становище.
стеснительные условия незручні умови.
стесниться у входа стовпитися коло входу (при вході).
стесняться незнакомых соромитися (розм. варуватися) незнайомих.
с тех пор, с той поры з (від) того часу, з тих пір, відтоді.
с течением времени, со временем згодом, з часом, трохи згодом, з бігом (з плином) часу); розм. згодом-перегодом.
стечение народа скупчення (наплив) народу.
стечение обстоятельств збіг обставин.
стечение согласных грам. збіг приголосних.
стиральный порошок пральний порошок.
стирать, стереть грани (грань) между кем-чем стирати, стерти грані (грань) між ким-чим.
стирать, стереть [острые] углы см. сглаживать, сгладить [острые] углы.
стиснув зубы зціпивши (стиснувши) зуби.
стихийное бедствие стихійне лихо.
стих нашёл (накатил) на кого разг. [таке] найшло на кого; розм. падь напала на кого.
стихотворная форма віршова (віршована) форма.
стихотворный размер віршовий розмір.
стланцевый лён сланкий льон.
стлать пол настилати (настеляти, стелити) підлогу (поміст).
с того времени з (від) того часу, з тих пір.
стоимостные отношения вартісні відношення.
стоимостные показатели вартісні показники.
стоит (стоило) большого труда что коштує (коштувало) багатьох (великих) зусиль, було дуже важко [зробити, здійснити що].
стоит (заслуживает) внимания заслуговує на увагу (уваги), вартий уваги.
стоит [только, лишь]…, как… тільки…, як…; як тільки… (скоро тільки…, нехай тільки…, хай тільки…, тільки-но…, досить тільки…), як…
стойкая уверенность непохитна (тверда) впевненість.
стойкий характер стійкий (упорный: завзятий) характер.
стойкое равновесие физ. стійка рівновага.
стойловое содержание скота стійлове утримання худоби.
с той целью, чтобы… з тією метою, щоб…
столбняк напал (нашёл) на кого разг. остовпів хто, поставило у правець кого.
столбовая дорога стовпова дорога, верстовий шлях.
столовая ложка столова ложка.
столовая свёкла столові буряки.
столовое вино столове вино.
столовые часы настільний годинник.
столовый гарнитур гарнітур для їдальні.
столовый прибор столове приладдя.
столовый сервиз сервіз для їдальні.
столпы общества перен. ирон. стовпи (підпора) суспільства.
столь далеко так далеко.
столько воды утекло см. много воды утекло.
столярная мастерская столярня, столярна майстерня.
столярное дело столярна (столярська) справа.
столярный клей столярний клей; карюк.
сторожевая охрана сторожова охорона.
сторожевой пост сторожовий (вартовий) пост.
сторона квадрата мат. бік квадрата.
с тоски від (з) нудьги.
сто с лишним лет понад сто років, сто з лишком років (літ).
с точки зрения з погляду, з точки зору.
с точностью до… з точністю до…
стоянка запрещена стоянку заборонено, стоянка заборонена.
стоять в глазах у кого, чьих стояти в очах кого, чиїх.
стоять, стать и встать во главе кого, чего очолювати, очолити кого, що, стояти, стати на чолі кого, чого.
стоять (держаться) в стороне стояти (триматися, держатися) осторонь (збоку), бути осторонь.
стоять в тени см. держаться в тени.
стоять головой за кого-что важити життям за кого-що.
стоять, стать и встать горой (грудью) за кого-что разг. стояти, стати стіною (муром, горою, грудьми), аж розпинатися за кого-що.
стоять за спиной у кого, чьей стояти за плечима чиїми, в кого, стояти за спиною чиєю, в кого.
стоять (сидеть) истуканом (как истукан, как изваяние) разг. стояти (сидіти) як [той] бовван (як пень), стояти як стовп (стовпом).
стоять, стать и встать костью (колом) в горле (поперёк горла) прост. стояти, стати кісткою в горлі (поперек горла), стояти, стати поперек горла.
стоять, стать навытяжку стояти, стати струнко (виструнчившись).
стоять (торчать, сидеть) над душой разг. стояти (стовбичити, стирчати, сидіти) над душею.
стоять, стать и встать на дороге чьей стояти, стати на дорозі чиїй.
стоять (ходить) на задних лапках перед кем разг. стояти (ходити) на задніх лапках, слатися, стелитися [листом] перед ким.
стоять на краю пропасти перен. стояти на краю безодні (прірви).
стоять на ложном пути, стать и встать на ложный путь стояти на неправильному (на хибному) шляху, стати на неправильний (на хибний) шлях.
стоять (оставаться; разг. топтаться) на [одном] месте стояти (залишатися; розм. тупцювати, тупцюватися, тупцяти, тупцятися; топтатися) на [одному] місці.
стоять на платформе чего, какой перен. стояти на платформі чого, якій.
стоять на плохой дороге (на плохом пути) перен. стояти на поганому (на слизькому) шляху, стояти на поганій (на слизькій) дорозі, стояти на поганій стежці.
стоять на пороге см. стоять у порога.
стоять на правильной дороге см. стоять на хорошей дороге.
стоять на пути кого, чьём (на дороге кого, чьей) стояти на дорозі кого, чиїй (на шляху кого, чиїм).
стоять на реальной (на твёрдой) почве стояти на реальному (на твердому) ґрунті (грунті).
стоять на своём разг. стояти на своєму; (в беседе — еще) хилити на своє.
стоять на своём посту стояти на своєму посту.
стоять на своих [собственных] ногах стояти на своїх [власних] ногах.
стоять насмерть стояти на смерть.
стоять на стороне кого, чьей стояти на боці кого, чиєму, //тримати (держати) сторону //кого, чию.
стоять на страже стояти на варті (на сторожі, на чатах).
стоять на хорошей (на правильной) дороге перен. стояти на доброму (на правдивому, на правому, на вірному) шляху, стояти на добрій (на правдивій, на правій) дорозі (стежці).
стоять на часах стояти на варті (на чатах).
стоять одной ногой в могиле разг. стояти однією (одною) ногою в могилі.
стоять (разг. маячить) перед глазами стояти (розм. стовбичити) перед очима.
стоять подбоченившись (подбоченясь) разг. стояти взявшись у боки (під боки), стояти руки в боки.
стоять, встать поперёк горла кому перен. разг. стояти, стати кісткою в горлі (поперек горла, впоперек горла) кому.
стоять поперёк дороги (пути) кому стояти поперек (впоперек) дороги (шляху) кому, стояти на дорозі (на шляху) в кого.
стоять у колыбели чего перен. высок. стояти біля (коло) колиски чого.
стоять у порога (на пороге) перен. стояти (бути) на порозі.
стоять (ходить) фертом прост. стояти (ходити) фертом.
стоячая вода стояча вода; розм. нетеча.
стоящее предложение варта уваги пропозиція.
страдательный залог грам. пасивний стан.
страдать от боли страждати від болю.
страдать пристрастием мати пристрасть.
страдная пора, страдное время см. горячеє время.
странное дело, странная вещь вводн. сл. дивна річ; розм. чудасія.
странный вид дивовижний (чудний, чудернацький, химерний) вигляд.
странный случай дивний (чудний) випадок, дивна (чудна) подія.
странный человек дивна (чудна) людина.
странным образом якось дивно (чудно), дивним способом.
странствующий сюжет лит. мандрівний сюжет.
страны света геогр. сторони світу.
страсти кипят пристрасті киплять (вирують).
страсти разгораются, разгорелись (разыгрываются, разыгрались) пристрасті розпаляються і розпалюються, розпалилися (розгоряються і розгораються, розгорілися, док. розбурхалися).
страстная любовь палке (пристрасне) кохання.
страстная мечта пристрасна (палка) мрія.
страстная неделя церк. страсний тиждень.
страстная речь (выступление) пристрасна (палка) промова.
страстное желание пристрасне (жагуче, палке) бажання.
страстной четверг церк. страсний четвер.
страстный охотник завзятий (пристрасний) мисливець.
страстный поцелуи палкий (жагучий, пристрасний) поцілунок.
страсть да и только разг. страх (жах) та й годі.
страсть как [много] страх як, страшенно [багато]; розм. сила,// сила-силенна.
страсть сколько страшенно багато, страх скільки.
стратегические вооружения стратегічні озброєння.
стратегическое сырьё стратегічна сировина.
страусовая политика //перен.
страусова політика.
страх берёт (обнимает, охватывает) кого, страх овладевает кем страх (острах) бере (охоплює, обгортає, огортає) кого.
страх как см. беда как.
страх какой см. беда какой.
страх обнял душу страх охопив (обняв, поняв, огорнув) душу.
страхование жизни страхування життя.
страхование имущества страхування майна.
страхование от несчастных случаев страхування від нещасливих випадків.
страховая компания страхова компанія.
страховая организация страхова організація.
страховая премия страхова премія.
страховое возмещение страхове відшкодування.
страховое вознаграждение страхова винагорода.
страховое обеспечение страхове забезпечення.
страховое свидетельство страхове свідоцтво.
страховой взнос страховий внесок.
страховой полис страховий поліс.
страховой сбор страховий збір.
страх сколько см. беда сколько.
страшный мороз страшенний (страшний, лютий) мороз.
страшный суд книжн. страшний суд.
стрекательные клетки биол. жалкі клітини.
стрела Амура (Купидона) перен. стріла Амура (Купідона).
стрелой мчаться (очень быстро) стрілою (як стріла, щосили, що є сил, щодуху, що є духу) мчати (мчатися).
стрелочник виноват ирон. невістка винувата (винна), стрілочник винуватий (винен).
стреляет в ухе (в ухо) перен. разг. штрикає (стріляє) у вухо (у вусі).
стреляный (обстрелянный) воробей (волк, зверь), стреляная (обстрелянная) птица перен. шутл. стріляний (обстріляний) горобець (вовк, звір, птах).
стрелять глазами (глазками) разг. стріляти очима (оком, очицями); (кокетничая — ещё) розм. бісики пускати (посилати) [очима, оком].
стреляющая боль мед. стріляючий біль.
стремительная атака навальна атака.
стремительный бег стрімкий (шаркий, невтримно швидкий) біг.
стремительный рост промышленности швидкий (бурхливий) розвиток промисловості.
стремительный человек поривна (поривиста; энергичный: енергійна; быстрый. //швидка) людина.
стремиться к знаниям прагнути знань (до знань).
стремиться к [своей] цели прямувати (простувати) до [своєї] мети.
стремление к знаниям потяг до знань.
стремя в стремя (б стремя) [ехать] стремено до стремена (в стремено) [їхати].
с треском провалиться //перен.
разг. з тріском провалитися.
с третьими петухами [вставать, встать] з третіми півнями [вставати, встати].
стригущий лишай мед. стригучий лишай.
с три короба [новостей, вестей] см. целый короб [новостей, вестей].
стричь купоны (жить на ренту) стригти купони.
стричь, постричь (подстригать, подстричь) [всех] под одну гребёнку перен. разг. стригти, постригти (підстригати, підстригти) [всіх] під один гребінець.
стричь ушами прясти (стригти) вухами.
строгий выговор сувора догана.
строго говоря вводн. сл. точно (по суті) кажучи.
строго соблюдать правила суворо (точно) дотримувати (дотримуватися, додержувати, додержуватися) правил.
строевой материал будівельний матеріал.
строевой шаг стройовий крок.
строение вещества будова речовини.
строение тела будова тіла.
строжайшим образом суворо.
строительная площадка будівельний майданчик.
строительная смета будівельний кошторис.
строительные материалы будівельні матеріали; будматеріали.
строительные работы будівельні роботи.
строительный участок будівельна дільниця.
строить воздушные замки перен. будувати (виводити) надхмарні замки (палаци, палати), літати (витати) в хмарах (в надхмарній блакиті).
строить глазки см. делать глазки.
строить заключения робити висновки.
строить из себя кого разг. удавати з себе кого, прикидатися ким.
строить иллюзии тішити себе ілюзіями.
строить козни против кого, кому умишляти зле (лихе), кувати лихо проти кого, на кого.
строить, построить на песке будувати, збудувати і побудувати на піску.
строить предположения робити припущення.
строй мышления склад думки (мислення).
стройное изложение стрункий (чіткий) виклад.
стройное пение злагоджений (суголосний, гармонійний) спів.
стройный стан стрункий стан.
строка в строку, строчка в строчку слово в слово.
строчная буква мала літера (буква).
с трудом [вставать, встать] насилу (через силу); (едва) ледве, ледь [вставати, встати].
с трудом двигать ногами см. еле двигать ногами.
с трудом держаться (стоять) на ногах см. едва держаться на ногах.
с трудом уговорить кого насилу умовити кого.
стряслось несчастье с кем разг. скоїлося нещастя (лихо) з ким; спіткало нещастя (лихо) кого.
стряхнуть дремоту перен. подолати (разогнать: розігнати, розвіяти) дрімоту.
стукнуть в голову см. взбредать, взбрести в голову.
ступень ракеты ступінь ракети.
стучать зубами цокати (клацати) зубами.
стучать в дверь (в двери) стукати (стукатися, стукотіти) в двері.
стыд и срам разг. сором // стыд и срам так делать! сором (соромно) таке робити!
стыковка космических кораблей стикування космічних кораблів.
стяжать славу высок. здобувати, здобути славу, заживати, зажити слави.
с тяжёлой рукой кто важку руку має хто, важка рука в кого.
с тяжёлым сердцем перен. з важким серцем.
с увлечением [работать] із запалом [працювати].
судебная власть судова влада.
судебная медицина судова медицина.
судебная повестка судова повістка.
судебная пошлина судовий збір.
судебное взыскание судове стягнення.
судебное возмещение судове відшкодування.
судебное производство судочинство.
судебное разбирательство судовий розгляд.
судебные взносы судові внески.
судебные издержки судові витрати.
судебный исполнитель судовий виконавець.
судебным путём судом, через суд.
судейская коллегия юр., спорт. судова (суддівська) колегія.
с удивлением з подивом, із здивуванням; (удивлённо) здивовано.
судите сами міркуйте (розміркуйте, судіть) самі // судите сами, виноват ли я судіть (подумайте) самі, чи винен (винуватий) я.
судить и (да) рядить разг. судити [й, та] рядити (радити), судити-рядити, думати й гадати.
судить по внешности (по наружности) робити висновок (судити) на підставі зовнішнього вигляду.
судить по обвинению судити за обвинуваченням (за звинуваченням).
судный день (час) уст. судний день, судна година.
с удовольствием з приємністю, із задоволенням, з дорогою душею; (охотно) охоче, розм. залюбки.
суд потомства (истории) суд (розсуд) нащадків (потомства, історії).
суды и (да) пересуды разг. суди та (й) пересуди.
судьба (счастье) улыбнётся перен. разг. доля (щастя) усміхнеться.
судя по всему зважаючи на все, судячи з усього.
судя по обстоятельствам зважаючи на обставини.
судя по этому зважаючи на це, судячи з цього.
суета сует уст. суєта суєт, марнота марнот.
с указанием адреса із зазначенням адреси.
суконный язык, суконная речь перен. разг. суконна мова.
сулить завтраки см. кормить завтраками.
с улицы з вулиці; (снаружи) знадвору, з двору, з двора.
с ума не идёт кто, что з голови не виходить, з думки не виходить (не сходить) хто, що.
сума перемётная перен. разг. перебіжчик; розм. перекинчик, перевертень.
с ума сойти!, с ума сойдёшь! разг. здуріти можна!
сумеречное состояние мед. паморочний стан.
с умной головы (поступать неразумно) ирон. з дурного розуму.
с умом [делать] з розумом [робити].
с умыслом з наміром, із заміром; навмисно, навмисне, умисно, умисне.
супоросая (супоросная) свинья порісна (поросна) свиня.
суровые испытания суворі випробування.
сурьмяный блеск мин. сурм’яний блиск.
сусальное золото сухозлітка, сухозлотиця, позолотка.
с усилием подниматься, подняться насилу підніматися, піднятися.
с успехом з успіхом.
суставной ревматизм мед. суглобовий ревматизм.
суточный удой добовий удій (надій).
с утра зранку, зрання.
с утра до вечера від (з) ранку (рана) до вечора; розм. від (з) рання до смеркання.
с утра до ночи від (з) ранку (рана) до ночі; розм. від (з) рання до смеркання.
с утра пораньше см. ранним утром.
суть дела суть справи.
сухая перегонка техн. суха перегонка.
сухим путём сухопуттям, сухопуттю, сухим шляхом.
сухое вино сухе вино.
сухой закон сухий закон.
сухой лёд сухий лід.
[ни одной] сухой нитки нет (не осталось) на ком [жодної] сухої нитки немає (нема, не залишилося, не лишилося) на кому.
сухопутная фауна биол. сухопутна фауна.
сухопутные войска сухопутні війська.
с учёным видом з ученим виглядом.
с учётом чего враховуючи що.
сушёные фрукты сушені фрукти; сушня; розм. сушениці.
сушить вёсла мор. сушити весла.
сущая правда разг. щира (чиста) правда.
сущее (прямо, просто) наказание с кем-чем разг. справжня (просто, якась) кара з ким-чим.
существенная оговорка істотне застереження.
существенная разница істотна різниця.
существенное замечание істотне (посутнє, суттєве) зауваження.
существенное значение істотне значення.
существенное отличие суттєва (істотна) відмінність.
существенным образом істотно.
существующий закон чинний закон.
сущие пустяки разг. справжні дурниці (дрібниці), справжня дурниця (дрібниця).
сфера влияния сфера впливу.
сфера деятельности сфера діяльності.
сфера распределения сфера розподілу.
сфера услуг (обслуживания) сфера послуг (обслуговування).
сферическая астрономия сферична астрономія.
с фонарём не найти (не отыскать) кого, что з ліхтарем (із свічкою) не знайти (не відшукати) кого, що.
схватить болезнь разг. підхопити (схопити) хворобу.
схватить в охапку узяти (схопити) на оберемок.
схватить за шиворот разг. схопити за комір (за петельки), узяти (схопити) за барки.
схватить мысль схопити (уловити, ухопити) думку.
схватиться бежать кинутися бігти.
схватиться обеими руками см. ухватиться обеими руками.
схватить умом осягти (осягнути) розумом.
схватывать, схватить на лету (с лёту) см. ловить на лету.
с хитрецой кто разг. хитренький, хитруватий, з хитринкою хто.
с хлеба на квас перебиваться разг. перебиватися (перебуватися) з хліба на квас (на воду), перебиратися з дранки на (в) перепиранку.
сходить, сойти в могилу высок. іти, піти (лягати, лягти) в могилу (в землю), сходити, зійти із світу, лягати, лягти в яму (в домовину), док. спочити в могилі.
сходить, сойти на нет разг. сходити, зійти (переводитися, перевестися, зводитися, звестися) нанівець (нінащо, на ніщо).
сходить, сойти с горизонта см. исчезать, исчезнуть с горизонта.
сходить, сойти с конвейера сходити, зійти з конвеєра.
сходить, сойти (спускаться, спуститься) с неба на землю перен. разг. спускатися, спуститися з неба на землю.
сходить, сойти со сцены (с арены) сходити, зійти зі сцени (з арени).
сходить, сойти с пути (со своего пути), сходить, сойти с дороги (со своей дороги) перен. сходити, зійти з [свого] шляху (з [своєї] дороги), док. зійти на манівці.
сходить, сойти с рельсов сходити, зійти з рейок (з колії).
сходить, сойти с рук кому разг. сходити, зійти з рук, минатися, минутися, сходити, зійти кому.
сходить, сойти (сов. спятить, свихнуть, свихнуться) с ума, лишаться, лишиться (решаться, решиться) ума (рассудка) разг. страчати, стратити розум; божеволіти, збожеволіти; док. розм. з’їхати (зсунутися) з глузду.
сходиться, сойтись врукопашную сходитися, зійтися врукопаш (врукопашну).
сходиться, сойтись в цене разг. сходитися, зійтися в ціні.
сходная цена доступна (приступна, підхожа) ціна.
сходные по значению слова подібні [за] значенням слова.
сходный товар поцінний товар.
сход снежных лавин схід (сходження) снігових лавин.
сход с рельсов схід (сходження) з рейок (з колії).
с ходу з ходу.
сходящиеся величины збіжні величини.
схождение с вершины сходження з вершини.
с целью см. в целях.
сцепление обстоятельств збіг обставин.
счастливая мысль щаслива (спасительная: рятівна) думка.
счастливая развязка щаслива розв’язка.
счастливая судьба щаслива доля; талан.
счастливого пути щасливої дороги.
счастливо оставаться! разг. щасливо!, бувай (будь) здоров!, бувайте (будьте) здорові!, на все добре!, усього доброго!
счастливо отделаться см. дёшево отделаться.
счастье подвалило кому разг. поталанило, пощастило кому.
счастье твоё (ваше) разг. твоє (ваше) щастя.
счастье улыбнётся см. судьба улыбнётся.
с часу на час а) (беспрестанно, каждый нас) щогодини; б) (в ближайшее время, вот-вот) з години на годину.
с чего (откуда) ты (он) взял (вы взяли)? разг. звідки ти (він) взяв (ви взяли)?
с честью [сделать, выполнить что] з честю [зробити, виконати що].
счёта (счёту) нет кому, чему, без счёта, без счёту кого, чего разг. немає (нема) ліку (числа) кому, чому, без ліку кого, чого.
счета по вкладам рахунки за вкладами.
счёт на имя предъявителя рахунок на ім’я подавця.
счётная книга рахункова книга.
счётная комиссия лічильна комісія.
счётная линейка лічильна лінійка.
счётное дело рахівництво.
счётный персонал рахівничий (рахівницький) персонал; рахівники.
счётный работник рахівник.
счётчик банкнот лічильник банкнот.
с чистой совестью з чистою совістю (душею), з чистим сумлінням.
с чистым сердцем см. с открытым сердцем.
считанные дни лічені дні.
считать возможным (за возможное) что вважати (визнавати) можливим (за можливе) що.
считать в уме рахувати (лічити) про себе (у думці).
считать за честь что вважати честю (за честь) що.
считать недействительным вважати недійсним.
считать, сосчитать по пальцам лічити, полічити (рахувати, порахувати) на пальцях.
считать, пересчитать рёбра (кости) чьи, кому перен. разг. лічити, полічити ребра (кістки) чиї, кому.
считать, счесть своим долгом вважати своїм обов’язком (за свій обов’язок).
считаться с мнением кого зважати на думку, рахуватися з думкою кого.
считать утратившим силу вважати таким, який (що) втратив чинність (силу).
считая от (с) этого дня починаючи від (з) цього дня.
с чужих слов [говорить, повторять] з чужих слів [говорити, повторювати].
с чужого плеча (об одежде) з чужого плеча.
съёжиться в клубок (клубком, в ком, комом, в комок, комком) см. свернуться в клубок.
съёмочная площадка знімальний майданчик.
съестные припасы їстівні (харчові) припаси; харчї, харч.
сыграть злую (скверную) шутку см. зло подшутить.
сыграть шутку (штуку) с кем, над кем разг. посміятися (пожартувати) з кого; розм. утяти, утнути (ушкварити) штуку кому, утяти (утнути) жарт з ким.
сын [своего] времени ([своего] века) син [свого] часу ([своєї] доби).
сын — вылитый отец син викапаний (вилитий) батько.
сыпать деньгами см. сорить деньгами.
сыпать остротами разг. сипати дотепами.
сыпучие вещества сипкї (сипучі) речовини.
сырая вода сира вода.
сырая земля сира земля; (влажная) вогка (волога, мокра) земля.
сырая кожа (невыделанная шкура) сира шкіра; сириця.
сыр-бор загорелся ирон. зчинилася буча, зчинився гармидер, закрутилася веремія, зірвалася шура-бура.
сырковая масса сиркова маса.
сырое бельё вогка білизна.
сырой воздух вологе (вогке, сире) повітря.
сырой климат вологий клімат.
сырые дрова сирі дрова.
сырьевая зона сировинна зона.
сыскная собака собака-шукач.
сыскное бюро розшукове бюро.
сыт по горло разг. ситий донесхочу (донехочу, по [саму] зав’язку), ситий по саме горло.
сычом (как сыч) сидеть (жить) разг. сичем (як сич) сидіти (жити).
сычом (как сыч) смотреть (глядеть) разг. сичем (як сич) дивитися.
с этого времени, с этих пор, с этой поры з (від) цього (з того) часу, з цієї пори; (отныне) відтепер, віднині. с явным неудовольствием з неприхованим (з явним) незадоволенням.
с явным преимуществом з явною перевагою.
с ясным взором з ясним поглядом (чолом).

Unless otherwise stated, the content of this page is licensed under Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License